Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безскоромник, -ка, м. Постникъ. Конотоп. у.
Бурштиновий, -а, -е. Янтарный.
Власне нар. Собственно, именно.
Ворожбитівна, -ни, ж. Дочь колдуна.
Забуя́ти, -я́ю, -єш, гл. Роскошно разростись, вырости; во множествѣ появиться. Як поле в них буяє бодяками, так забуяли серед Царяграда невольницькі базарі козаками. К. МБ. XI. 52. Густо забуяв наш нарід на руїні. К. Дз. 16.
Мізкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Соображать, размышлять. Було їм вольно розмовляти про всякії свої діла і думати, і мізкувати. Котл. Ен. III. 53. Я вже й сам не раз про се мізкував. К. Чого воно так було, — не моє діло мізкувати. Г. Барв. 19.
Перезіхати, -ха́ю, -єш, гл. Перестать зѣвать.
Позатліватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Затлѣться (во множествѣ). Положила дров у піч, щоб на завтра висохли, а вони позатлівалися.
Розмовонька, розмовочка, -ки, ж. Ум. отъ розмова.
Чмутник, -ка, м. = чмут. Сим. 212.