Берест, -та, м.
1) Берестъ, Ulmus campestris L.
2) — білий = береза, Betula alba.
3) Верхняя кора березы, годная для гонки дегтя. Березовий берест. Ум. бересток, берестонько, бересточок. Проїхав козак лугом берегом, прив'язав коня до берестонька. Ув. берестище, берестяна.
Воратися, -рюся, -решся, гл. При паханьѣ своего поля прихватить чужаго.
Го́спідь, го́спода, м. = Господь. Ум. Го́спідок. Госпідку любий, поможи мені.
Дов'я́зувати, -зую, -єш, сов. в. дов'язати, -жу, -жеш, гл. Оканчивать, окончить связывать. Ми дов'язували сьогодні пшеницю. — А ми свою ще вчора дов'язали.
Зані́вечити, -чу, -чиш, гл. Испортить, погубить. Я сам занівечив свій вік.
Колодяччя, -чя, с. соб. = колоддя. Все те мертвим сном спить, пороскидане як колодяччя.
Песюга, -ги, м. Собака большая.
Синевод, -да, м. пт. Зимородокъ.
Слюсарський, -а, -е. Слесарскій.
Чепелина, -ни, ж. = чепель. Ой украв я чепелину, ненька каже: здається, сину.