Бугай, -гая, м.
1) Племенной быкъ.
2) пт. выпь. Ardea stellaris. А бугай бугу! гне чайку в дугу. Бугай гуде в болоті. Кахне крижня або прогуде бугай.
3) Волчокъ (игрушка).
4) Сильный и здоровый человѣкъ.
5) Названіе одного изъ ударовъ палкой въ игрѣ: віл.
6) — скажений. Родъ дѣтской игры.
7) мн. Родъ фасоли. Ум. бугаєць. бугайок. бугайчик. Ув. бугаяка.
Глипати, -паю, -єш, гл. = лупати. За обід посядемо, — так і глипа на всіх, як хто ложку до рота несе.
Годити, -джу, -диш, гл. Угождать, помогать. Старому та хорому годи завше як малому: Як Бог годить, то й мокре горить. Годить, як болячці.
Ду́тися, -дму́ся, -дме́шся, гл. 1) Надуваться, дуться. «І де вже, сестро, нам (жабам) рівняться (до вола)», казать їй друга почала. А та не слуха.... дметься.... дметься.... Дмись — не дмись, волом не будеш. 2) Спесивиться. Багатая, губатая вона к чорту дметься, а вбогая хорошая хоча засміється. Ой як мені не дутися, що нівощо обутися. Дметься, як шкура на огні.
Заканю́чити, -чу, -чиш, гл. Заклянчить.
Запуха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. запу́хти, -хну, -неш, гл. Запухать, запухнуть.
Попроститися, -щу́ся, -сти́шся, гл. 1) Проститься. От попростивсь він і пішов собі. Прощавайте, сусідоньки, може з ким сварився, та хоч сварився, не сварився, аби попростився. 2) Испросить прощенія. За шо, каже, я її ударив? вернусь, попростюсь.
Потурбуватися, -буюся, -єшся, гл. Побезпокоиться.
Припарка, -ки, ж.
1) Припарка.
2) Сильное сѣченіе, порка. Березової дам припарки.
Цюди нар. = сюди́. І як він цюди добився.