Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Болізний и болісний 2, -а, -е. 1) Болѣзненный, мучительный. Був собі якийсь малий пуздракуватий та болізний. Мир. ХРВ. 53. 2) Скорбный, горестный. Я тут, — почувся її тихий болізний голос. Мир. Пов. II. 77.
Дурі́ти, -рі́ю, -єш, гл. 1) Глупѣть, дѣлаться дуракомъ. Як волосся сивіє, то чоловік дурів. Ном. № 8692. Як парубкував, — поведе чорними бровами, — дівчата сохнуть і дуріють. МВ. І. 108. 2) Дѣлать глупости, шалить. А дуріти нам негоже. МВ. І. 88. Чого ти дурієш? де твій розум? Шевч. 298.
Науковий, -а, -е. Научный. Взявся він освітити науковим світлом ту головку. К. ДС. 33. Визволення народу з крепацтва дорогою просвіти разом і християнської, і наукової. К. ХП. 8.
Одібрати Cм. відібрати.
Передвік, -ку, м. Предвѣчность. Він почує і смирить їх яко царь із передвіку. К. Псал. 128.
Поспольство, -ва, с. = поспільство.
П'ятикутний, -а, -е. Пятиугольный. Желех.
Твердощі, -щів, ж. Твердыя тѣла. На твердощах спати. Шейк.
Усоромити, -млю, -миш, гл. Пристыдить.
Цівкати, -каю, -єш, гл. Кричать (о птицѣ білогруд, Cinclus agnaticus). Шух. І. 23.