Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Більшина, -ни, ж. 1) Величина. Бѣл.-Hoc. 2) = більшість.
Гійво, -ва, с. Огромная грязь. Аф. 358.
Деря́бка, -ки, м. Раст. Подмаренникъ, Galium aparine.
Забро́да, -ди, об. 1) = задріпа. 2) Бродяга. Та він у нас заброда: усе десь блука — чи на роботі де, чи й так, — хто його зна й де він. Александров. у.
Кваситися, -шуся, -сишся, гл. Имѣть кислую мину, хныкать, брюзжать. Желех.
Корити, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Покорять. Річ твоя тиха, а корила всю Україну. О. 1861. III. 16. 2) Упрекать, укорять. Зміев. у. Прислухайся — що старі про мене казатимуть: чи будуть хвалити, чи корити. Кв. І. 49.
Легіник, -ка, м. Ум. отъ ле́гінь.
Перепалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. перепалитися, -лю́ся, -лишся, гл. Пережигаться, пережечься.
Упевнення, -ня, с. Увѣреніе.
Щипак, -ка, м. 1) Болѣзненный наростъ (напр. сифилитическій) во рту. Лубен. у. 2) Насѣк. уховертка, Forficula auricularia. Вх. Лем. 4 87. 3) Насѣк. жужелица, Carabus. Вх. Лем. 487. Ум. щипачок.