Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Доси́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. доси́дітися, -джуся, -дишся, гл. Досиживаться, досидѣться. До того досиділась, що й сорочки на хребті нема. Рудч. Ск. І. 177.
Закінчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Закончить, окончить. Весілля вже, бачте, закінчали. Г. Барв. 4. Люде живуть і бідніше, і живуть же якось! — закінчила вона тими словами свою річ. Левиц. Пов. 280.
Заразни́й, -а́, -е́. = заразливий. Холера дуже заразна. Волч. у.
Кін, ко́ну, м. 1) Публичное мѣсто, гдѣ стояли присужденные къ тому въ видѣ наказанія. Коси різали блудяжкам, в погріб запірали, другі у кона стояли, год не причащались. Мкр. Н. 35. 2) Мѣсто игры. 3) Сцена.
Мушарка, -ки, ж. Раст. Мухоморъ, Agaricus muscarius L. Вх. Зн. 38.
Обербенути, -ну, -неш, гл. = обемберити. Тавр. г.
Полом, -му, м. Сломъ. Як на полом піде хата, то багато дерева пропаде. Н. Вол. у.
Русак, -ка, м. Крупная порода сельдей. Херс. г.
Усовістити Cм. усовіщувати.
Цуня-на! меж. Призывъ для поросятъ. Вх. Уг. 274.