Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дебеля́ка, -ки, об. Дебелый, плотный, толстый.
Дорщ, -щу́, м. и пр. = дощ и пр. Грин. ІІІ. 390. Не проси у Бога дорщу, а проси урожаю. Ном. № 7270. Ум. дорщик. МУЕ. III. 118.
Заскуба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. заску́бти, -бу, -бе́ш, гл. 1) Часто и много драть за волосы; вообще подвергать постоянному дурному обращенію: побоямъ, преслѣдованіямъ и пр. 2) Хватить за волосы. Кільки заскуб чуприни, тільки і вирвав.
Звинува́тити, -чу, -тиш, гл. Обвинить. Наїхали судці; судили, судили та й звинуватили того старосту. О. 1862. І. 61.
Поблаголовити, -влю́, -ви́ш, гл. Поблагословить. От їх поблагословили і одружили. Рудч. Ск. II. 48.
Порозмотувати, -тую, -єш, гл. Размотать (во множествѣ). Левиц. Пов. 240.
Семилітка, -ки, ж. Имѣющая семь лѣтъ. Грин. III. 83. Стрів дівку семилітку. Чуб. V. 1190.
Сіра, -ри, ж. Сѣра. Він мене сірою не подкурить. Рудч. Ск. І. 63. Болѣе употребительно Ум. сірка.
Скельний, -а, -е. Скалѣ принадлежащій, къ скалѣ относящійся, скальный. Так орел, осягши скельної вершини, дивиться зневажно на малі тварини. Щог. Сл. 41.
Увольняти, -няю, -єш, сов. в. увольни́ти, -ню, -ниш, гл. = уволяти, уволити. Ввольни, Боже, мою волю: зостав мене удовою. Грин. III. 321.