Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вабець, -бця, м. Приманщикъ. Голуб вабець усіх чужих голубів переманює.
Дробелячів'Я, -в'я, с. соб. Овцы и козы. Вх. Лем. 411.
Запопа́дливий и запопа́дний, -а, -е. Ревностный, трудолюбивый, старательный. Гаврило чоловік запопадний: знайшов собі притулок у пані на економії та й розбагатів. Черк. у.
Налимарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Наработать (о шорникѣ).
Обгуркати, -каю, -єш, гл. Обвалить, оббить, производя ударами сотрясеніе. Та ще тут буде роботи (стіни обмазувати) скрізь, бо як почнуть бляхарі свою роботу, то геть обгуркають не то в середині — і з окола. Могил. у.
Побожити, -жу, -жиш, гл. Поблагословить? Въ свадебной пѣснѣ послѣ вѣнчанія: Дякуєме попонькові... нагленько нас одправив, но твердо нас побожив. Гол. IV. 439.
Позавалювати, -люю, -єш, гл. Обрушить (во множествѣ).
Пообстужувати, -жую, -єш, гл. Обдуть, сдуть (во множествѣ). Уже з усього пил пообстужувала. Пирят. у.
Потарсувати, -сую, -єш, гл. = поторсувати. Він мене за груди вхопив та довго потарсував таки. Екатер. у.
Праск! меж. для выраженія звука выстрѣла. Гн. І. 211.