Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Витрухати 1, -хаю, -єш, сов. в. витрухнути, -ну, -неш, гл. Выгнивать, выгнить.
Говорливий, -а, -е. Говорливый. Говорлива, як горобчик. Кв.
Ловійво, -ва, с. Ловля, ловитва. Мнж. 184.
М'я́цкати, -каю, -єш, гл. Мять. Сир кочєють і мєцкають у руках, аж вироблю з нею паліницу. Шух. І. 216.
Песя́, -ся́ти, с. = песеня. Вх. Пч. II. 5.
Приятно нар. 1) Благопріятно. 2) Любезно, мило, привѣтливо. 3) Прилично. Надіть чумарку: до пана йти приятніш. Мнж. 190.
Скалубина, -ни, ж. Скважина, трещина. Чуб. V. 683. Як пан Біг дає, то й скалубинами пхає, а як відбирає, то й двері не замикає. Фр. Пр. 91. Дивиться господарь скалубиною, що робит жовнірь з господинею. Гол. І. 147.
Фальшивість, -вости, ж. 1) Фальшивость, поддѣльность, ложность. Желех. 2) Лицемѣріе, неискренность. Желех.
Шпаґлювати, -люю, -єш, гл. = шпадлювати.
Штапування, -ня, с. 1) Стеганіе (при шитьѣ). 2) Узоры, нашивки гарусомъ или цвѣтными нитками (на свиткахъ и т. п.). Н. Вол. у.