Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Заґрундзьо́вувати, -вую, -єш, сов. в. заґрундзюва́ти, -дзюю, -єш, гл. Завязывать, завязать узломъ такъ, что трудно развязать. Черк. у.
Здму́хувати, -хую, -єш, сов. в. здмухну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Сдувать, сдуть. Здмухни порох з стола.
Знавець, -вця́, гл. Знатокъ. Желех.
Знимка, -ки, ж. Льстивая женщина, подлиза. Подольск. г.
Похресник, -ка, м. Крестникъ. ЕЗ. V. 196. Камен. у. Я йому хрещений батько, це мій похресник. Брацл. у.
Приймати, -ма́ю, -єш, сов. в. прийняти, приня́ти, -йму́, -меш, гл. 1) Принимать, принять. Він прийма до свого гурту, тілки не всякого, а з проби. Стор. МПр. 113. Приймай мою вірную дружину да за рідну дитину. Мет. 241. Свої не прийняли його. Єв. І. І. 11. Їв би очима, та душа не приймає. Чуб. І. 212. 2) Принимать, принять за что, счесть за что. Як не прийме Біг гріхи за жарт, то буде шелесту багато. Ном. № 108. 3) Получать, получить, брать, взять. Королевські листи до рук добре приймати. АД. II. 4. На коня сідав, опрощення приймав. Макс. Чотирі карбованці даю за таке нікчемне теля, ще й не хоче! ну, — нема часу балакати, — приймай гроші. Камен. у. приняти слово. Заговорить. Приняв ізнов слово божий чоловік. К. ЧР. 29. 4) Браться, взяться. За замок руками не приймали. АД. І. 214. 5) Терпѣть, вытерпѣть. Лиха душа прийма довіку муку. К. Іов. 33. Наругу од дітей приймати. Г. Барв. 369. 6)ланцюгами. Сковывать, сковать цѣпями. Ланцюгами втроє себе приняв. АД. І. 213.
Псиця, -ці, ж. Сука. Желех.
Скрекіт, -коту, м. Стрекотаніе.
Спрят, -ту, м. Приборка, уборка. Лихий спрят та й доброго спокусить. Ном. № 9977.
Швачка, -ки, ж. Швея. Дочки зросли, — у швачки пішли. Чуб. III. 404. Ум. шва́чечка. Мил. 217.