Банувати, -ную, -єш, гл.
1) Тужить, жалѣть. Не дуже за ним банували і швидко забули про него. Не бануй, мамко, за мнов, не беру вшитко з собов. Ци не будеш, моя рибко, за мнов банувати?
2) банувати на очі — болѣть глазами.
Бичисько, -ка, м. Ув. отъ бик.
Жабурі́ння, -ня, с. 1) Водоросль: водяной мак, conferva. 2) Лягушечья икра. 3) Внутренности дыни.
Лі́тови́ще, -ща, с. 1) Мѣсто и время лѣтняго пребыванія въ горахъ гуцульскаго скота. 2) Слой древесины, опредѣляющій возрастъ дерева.
Нечесність, -ности, ж. Нечестность.
Окуляри, -рів, м. мн.
1) Очки. На очі вставлю окуляри. Шкапа твоя трохи, чоловіче, не добачав дак купи їй окуляри. — втерти. Провести, надуть.
2) Синяки подъ глазами отъ побоевъ, фонари. Так побили мене, що я три тижні носив оттакі окуляри.
Пізьма, -ми, ж. Гнѣвъ.
През нар. = через. През Христові страсті не маєш щастя у пеклі.
Точити, -чу́, -чиш, гл. 1) Точить на токарномъ станкѣ. (Токарь) точить тарілку. 2) Острить на точилѣ, точить. Точив ножиці, а все тупі. 3) Цѣдить, лить, проливать. Пішов у другу темну хату точити горілку з барильця. Кров як воду точить. 4) — зерно. Очищать зерновой хлѣбъ на грохотѣ. Пшеницю точив. 5) Рыть, взрывать. Се той звірок, що нори точить Шнуровані бітки землицю точат (як танцює). 6) Грызть. Миші точать пшоно. Шашіль точить дерево. Лисичка дірку в санях точить. 7) Катить. Скаже мені робити — під гору камінь точити: поточу я камінь на місто. 8) — війну. Вести войну. Войну з ляхами точив. 9) — брехню. Врать. І почнеш їм точити такеє, чого зовсім не поводилось на світі. Точить брехню цілий день. 10) — баляндраси, теревені, ля́си. Болтать вздоръ. Баляндраси точить дівці. Точить баляндраси моїм дочкам.
Упадати, -даю, -єш, сов. в. упасти, упаду, -деш, гл. 1) Впадать, впасть, вливаться, влиться. Лише річка не вертає у гори землицев, тілько усе упадає до моря водицев. Сімсот річок і чотирі та й усі ж вони та й у Дніпро впали. — в сло́во. Вставлять свое слово въ разговоръ, вмѣшиваться въ разговоръ. Котрась моя дитина щаслива, — відповідає брат. — Е, ні, — впадає в слово багач, — ви всі щасливі. О дорогѣ: направляться, направиться, пролегать, входить. Куди тая доріженька, куди вона впала: чи в темний луг, чи у поле? 2) Вбѣгать, вбѣжать. Тогді вдовиченки в чужий двір впадали, шапки в руки знімали. До світлиці хутко впала. 3) Натыкаться, наткнуться, случайно встрѣтиться, напасть. Утікав перед вовком, а впав на ведмедя. 4) Падать, упасть. Не так то і встати, як упасти. Як тя баба в купель клала, на груди ті искра впала. Впав перед ним на коліна. До Кішки Самійла прибував, у ноги впадає. упасти в тісну діру. Попасть въ трудныя обстоятельства. — у гаразд. Достичь благосостоянія. Упав у гаразд, як муха в сметану. — на коня. Вскочить на лошадь. Упав Данило на коня і помчавсь, не оглядаючись. вона йому впала в око. Онъ ее замѣтилъ, обратилъ на нее вниманіе. Вона мені й тоді ще в око впала, що яке то молоде й хороше, та нещасливе. 5) Опускаться, опуститься, сѣсть. Прилетіла пава, коло його впала. 6) Убывать, убыть, спадать, спасть. На Миколая вода впадав. 7) Вваливаться, ввалиться. Три ночі не спала, — впали карі очі. 8) Только соверш. видъ? Наступить. Ось упав мені й сімнадцятий рік. Аж гульк — зіма впала. Як упала зіма на Покрову, то лежала до самого Юрія. Ніч упала. 9) — на що. Ослабѣвать, ослабѣть. Упав на ноги. упадає на силі. Обезсиливаетъ, ослабѣваетъ. 10) — коло ко́го. Заботливо ухаживать. Коло дитини так упадає. Нехай би ти коло неї впадала, а не вона на староста літях коло вередливого дівчати. мн. 11) Случаться, случиться, приходиться, придтись. Не знаєш, звідки на тебе лихо впаде. Упало нам у однієї баби ночувати. Упало йому знов ійти лісом. От приходе неділя, чи так празник який упав. Упало і їй ліпити молодим пиріжки. на моє сло́во впало. Вышло по моему, какъ я говорилъ. Так, як я казав, на моє слово впало. 12) Доставаться, достаться, придтись. Впала йому велика худоба (родич умер багатирь). Взялисі (татарове) паювати: дівка впала парубкові, а тещенька зятенькові. Найшли троє яблук і всім по цілому впало. 13) Слѣдовать, приходиться, придтися, надлежать. Своєї частки, що упадала йому од його батька, не брав, — братові вже, чи невістці оддав. На день упадає заробітку по півкарбованця. Держати ж тебе при собі на чужому хлібі не впадає. Біля гряниці не впада будувать світлиці. Не впада діло сьогодні ткати. 14) Приличествовать. Не впадав москаля дядьком звати.