Вигоря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. ви́горіти, -рю, -риш, гл. 1) Выгорать, выгорѣть. Каганець вигорів. Вигорів увесь Батурин. 2) Выгорать, выгорѣть; желтѣть и сохнуть отъ сонца. Городи такі високі, що все вигоряє. Паша вигоріла до коріня.
Відворіт, -роту, м.
1) Отступленіе.
2) Отвращеніе.
3) Отчисленіе, вычетъ въ уплату долга, вычетъ изъ платы рабочаго за прогулы и пр.
Ди́хи, -хів, м. мн. = Здуховина.
Дієпи́сний, -а, -е. Историческій.
Карбець, -бця́, м. Ум. отъ карб.
Мацну́ти Cм. мацати.
Нажи́н, -ну, м. Количество сжатаго хлѣба.
Пораза, -зи, ж. Рана. Вона його задушила видно, бо не було на йому ніякої порази.
Пробунтувати, -ту́ю, -єш, гл. Пробунтовать.
Роспекти, ся. Cм. роспікати, -ся.