Вивідати Cм. вивідувати.
Дзюба́к, -ка́, м. = I. Дзюб.
За́писочка, -ки, ж. Ум. отъ за́писка.
Зваря́ти, -ря́ю, -єш, гл. = золити. Зваряти, деінде в горах повідають: золити шмате. Перепране, чи відіпране шмате кладуть до зваряльні, або якого цебра, посипують попелом, наливають кип'ячою водою і кидають роспалене на огні каміне. А в п'ятницю рано хусти зваряли. Звати, зву, звеш, гл. 1) Звать, называть. Нехай мати буде знати, кто зятем звати. 2) Призывать.
Каразія, -вії, ж. Простое сукно. Вбіраєте... каразіями своїх слуг. Козацьку каразію та кожухи.
Лу́щина, -ни, ж. 1) = лушпайка. 2) Оспина. Ум. лущи́нка.
Онакий, -а, -е. Иной. І така, і онака, і геть-пріч пішла, і знов сюди поступай.
Поплакатися, -каюся, -єшся, гл. А за мною сиротою всі родичі плачуть. Плачся, плачся, мій родоньку, плачся, поплатися, а од мене нещасної повік не цурайся.
Торох, -ху, м. Стукъ, грохотъ. Що ж то за торох да по дорозі?
Фалат, -ту, м. Кусокъ. Ум. фалато́к. Два фалатки хліба.