Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Віджувати, -жую, -єш, гл. Отжевать. Теля віджувало рукава в сорочці.
Єзуїтський, -а, -е. Езуитскій.
Заченцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Сдѣлаться монахомъ.
Знагодитися, -джуся, -дишся, гл. Случиться. Закр.
Крадящий, -а, -е. = крадючий. Уроди, Боже, на трудящого, на ледащого, на просящого, на крадящого и на всякую долю. Грин. І. 16.
Моги́льний, -а, -е. Курганный.
Підточка, -ки, ж. = підтічка. Чуб. VII. 426.  
Прилащитися, -щуся, -щишся, гл. Приласкаться. Нехай вода прилащиться до його, і знов воно зелене пустить листя. Е. Іов. 30.
Соснівка, -ки, ж. Родъ узора въ вышивкѣ. Шух. І. 157, 158.
Схоплюватися, -плююся, -єшся, сов. в. схопитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Схватываться, схватиться, вскакивать, вскочить, быстро подняться. Еней з просоння як схопився. Котл. Ен. II. 38. І разом схопились та до воріт. Шевч. Схопилась та й побігла шляхом, а вже вечоріло й роса пала. МВ. І. 2) Вскакивать, вскочить на что. На коника схопився. 3) Подниматься, подняться. Схопилась велика вітряна бура. Св. Мр. IV. 37.