Відбрести, -бреду, -деш, гл. Отойти въ бродъ отъ какого нибудь мѣста. Відбрів од берега трохи.
Додмухну́ти, -хну́, -не́ш, гл. Додуть до чего-либо.
Жовти́нці, -ців, м. мн. Сапоги изъ желтаго сафьяна. Чоботи одні жовтинці, а другі юхтові.
Побути, -буду, -деш, гл. Побыть. Ото побув півроку та задумав жениться. Трохи побув у лісі та й раненько вернувся.
Погнутися, -гну́ся, -гне́шся, гл. Погнуться. Столи його погнулись від м'ясива.
Полинути, -ну́, -не́ш, гл. Полетѣть. Ой коли б я зозуля, я б до неба полинула. Козак як голуб: знявся та й полинув.
Поприпадати, -даємо, -єте, гл. То-же, что и припасти, но во множествѣ. «Припадайте до землі!» Поприпадали усі ниць. Під їми коні поприпадали, золоті гриви поприлягали.
Пощастити, -ти́ть, гл. безл. Посчастливиться. Мені пощастило дешево купити.
Спадщина, -ни, ж. Наслѣдство.
Стрільба, -би, ж.
1) Стрѣльба. Сотникові коня дати, гетьманові зброю, щоб позволив поховати козака з стрільбою.
2) Огнестрѣльное оружіе. Брат у світлиці стрільбу набиває.