Виїхати Cм. виїздити.
Галасуватий, -а, -е. = галасливий.
Илець, ильця́, м. = ивка 2, Equisetum arvense.
Ме́стниця, -ці, ж. Мстительница.
Наба́гнутися, -нуся, -нешся, гл. = набагнути 2. Набагся того.
Протереб, -бу, м. Прочистка, прорубка лѣса.
Спрямуватися, -муюся, -єшся, гл. Взять направленіе. Вітер спрямувався з заходу.
Спускати, -ка́ю, -єш, сов. в. спустити, спущу, -стиш, гл. Опускать, спустить; опускать, опустить. А ми коні спустимо. Як схоче, то й на гору повезе, а як не схоче, то й з гори спустить. Рушниками, що придбала, спусти мене в яму. Да нажени хмару чорнесеньку, да спусти дощик дрібнесенький. Ізійду я на горбочок, спущу голосочок. спустити во́ду. Спустить воду, дать ей сбѣжать. Може Москва випалила і Дніпро спустила в сине море? спускати луг. Дѣлать щелокъ. У понеділок не можна лугу спускати. — ціну. Сбавлять, сбавить цѣну. — дух. Испускать, испустить духъ, умереть.
2) Отпускать, отпустить. Спусти старця з села, прибуде йому й ума.
3) Случать, случить (животныхъ).
4) — на пожарі. Сжигать, сжечь. Моя галера цвіткована, мальована стала вся обідрана, на пожарі спускана.
Укосом нар. Косо. Ой знати, знати, хто з кого кпиться, здалека сідає, вкосом дивиться.
Шуря-буря, ж. Вихрь.