Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

А́дзимка, -ки, ж. Родъ хлѣба изъ неквашеннаго тѣста. Галиц. Вх. Зн. 1.
Бурковка, -ки, ж. Мостовая; шоссе. Одесс. у.
Відом, -ма, м. Извѣстіе, знаніе, свѣдѣніе. без мого відома. Безъ моего вѣдома. Стор. відома мати. Знать. відома одібрати. Узнать; до свѣдѣнія дойти. нема відома. Неизвѣстно. А нема відома, як у тому замку, що в ньому? Драг. 86.
Ґерґе́цки, -цок, ж. мн. = Ґарґачки. Вх. Лем. 407.
Даре́мно Cм. Даремне.
Окличен, окличний, -а, -е. Извѣстный. А був старшиною Грицько Коломниченко — по всьому війську барзе окличен. АД. І. 177.
Повішальник, -ка, м. Повѣсившійся. Камен. у.
Подітися, -дінуся, -нешся, гл. Дѣваться, исчезнуть. Ой де пішла, де поділася Марусина мати. Мет. 207. Десь ся подів рум'янець з мого личенька? Чуб. V. 138. Де Христос подівся? — На небо знявся. Чуб. III. 350.
Пошанування, -ня, с. Уваженіе, почитаніе, почтеніе. К. ЧР. 223. Наш Тодір як малювання, треба йому пошанування, треба його пошанувати, до боку хустку дати. Грин. III. 512.
Сучечка, -ки, ж. Ум. отъ сука.