Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відей нар. = відай.
Допо́тиль нар. До сихъ поръ, до этого мѣста. Вх. Лем. 411.
Жи́рний, -а, -е. Откормленный, жирный. Диво, що жирний бик до роботи привик Волын. г., Ум. жирне́нький.
Зау́шниця, -ці, ж. 1) Серьга. Купив козак Олені заушниці зелені да й почепив до уха. Яка ж гарна псяюха! Борз. у. 2) Лента, перевязываемая отъ одной серьги къ другой и опускаемая на груди. Гол. Од. 73. 3) Заушица, опухоль позади уха. Кому чи трястю одігнати, од заушниць чи пошептати, або і волос ізігнать. Котл. Ен. III. 13. 4) мн. Жабры (у рыбы). Вх. Лем. 417.
Лак, -ку, м. Лакъ. Чорні кучері блищали проти заходу сонця як наведені лаком. Левиц. І. 262.
Надбива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. надби́ти, надіб'ю́, -єш, гл. Надбивать, надбить, отбивать, отбить кусокъ отъ чего-либо.
Поточний, -а, -е. Текущій; обыденный. Поточні потреби.
Практичній, -я, -є. Практическій. До практичньої мудрости. К. (О. 1861. І. 313).
Ризка, -ки, ж. Половина загона отдѣленная во владѣніе другому лицу. Черниг. г.
Розмазчити, -чу́, -чи́ш, гл. Избить въ кровь. Пику розмазчу.