Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відниця, -ці, ж. = відник.
Добува́ння, -ня, с. 1) Добываніе, пріобрѣтеніе. Піти на добування. Чорном. 2) Доживаніе, дожитіе до срока.
Зазубе́лити, -лю, -лиш, гл. Взнуздать. Угор.
Каляріпа, -пи, ж. Раст. кольраби, Brassica oleracea caulorapa.
На-бе́збаш, нар. Безъ пастыря, безъ пастуха.
Незабавки, незабавно, незабавом, нар. Вскорѣ, въ скоромъ времени. Зажурився, що в мене грошей нема: незабавом і в тебе не буде. Ном. № 6465. Незабавом прийде й Семен. Н. Вол. у. З того жалю стара незабавом і випростала міст на сім світі. Г. Барв. 114.
Охотка, -ки, ж. = охота 1. Та кому й в охотку буде почути за нас, як не нашим таки братчикам-українцям. О. 1862. ТІ. 84.
Правник, -ка, м. Юристъ, правовѣдъ. К. ПС. 41. Желех.
Тванюка, -ки, ж. Ув. отъ твань. Мнж. 193.
Цокатися, -каюся, -єшся, [p]одн. в.[/p] цокнутися, -кнуся, -нешся, гл. 1) Чокаться, чокнуться. Цокнулась своєю чаркою об чарки всіх. Левиц. Пов. 211. 2) = грати навбитки.