Бровко, -ка, м. Кличка собаки съ большими бровями. Побачила, що ось лежав у бур'яні бровко муругий. Отари стережуть бровки кудлаті, гавкущі, злющі.
Вороття, -тя, с. = воріття. Троянці, в кріпості запершись, Енея ждали вороття. Буде каяття на світі, — вороття не буде.
Засопти́ся, -пу́ся, -пе́шся, гл. = засапатися. Оддиш бо трохи, Остапе! бач, як засіпся.
Зневажливий, -а, -е. Неуважительный, пренебрежительный.
Кубок, -бка, м.
1) Кубокъ. Медом частували з золотого кубка. Що з тих кубків, як повні сліз?
2) — на по́рох. Пороховница для храненія мелкаго пороху, употребляемаго для подсыпки на полку ружья. Ум. кубочок. Стоїть вода у кубочку, — коли хоч, напийся. Ой десь же ти, козаченьку, з кубочка вмивався.
Ну 1), меж. Ну, їсть! нівроку! та ну бо кажіть! Да говорите же!
2) Передъ глаголомъ неопр. накл. употребляется въ смыслѣ: началъ, давай. А прокинувся він... і гуком його в хаті аж сохи движать! Ну бігать, гомоніть, гайнувати, аж усе піде жужмом.
3) = но 2. (Послѣ глагола въ повелит. накл.): А вийдіть-ну сюди, дядьку Трохиме, ходіть-ну з нами.
Пообкладати, -да́ю, -єш, гл. Обложить (во множествѣ).
Укакати, -каю, -єш, гл. Опачкать, огадить (дѣтскія слова). Вбіраються вкаканим на верх.
Употемку нар. Въ закрытомъ отъ свѣта мѣстѣ. Навіщо ти поставив його употемку, постав на вікні, то й ростиме (о цвѣткѣ).
Широкорукавий, -а, -е. Съ широкими рукавами. У широкорукавій білій сорочці.