Баритися, -рюся, -ришся, гл. Медлить, мѣшкать. Неси, доню, не барися.
Вербовий, -а, -е. Ивовый. Козячий кожух, вербові дрова, — біда ютова.
Вискакувати, -кую, -єш, сов. в. вискочити, -чу, -чиш, гл.
1) Выскакивать, выскочить, выпрыгивать, выпрыгнуть. Вискакує з води проклятий ірод.
2) Подскакивать, подскочить, подпрыгивать, подпрыгнуть. Хоч вискакуй, хоч не вискакуй, та чумаченьку й орле, що в неділоньку переїздити на Самарськеє поле.
Дьо́готь, -гтю, м. = діготь. Тхне смолою та дьогтем.
Жахті́ти, -хчу́, -хти́ш, гл. Пышать, испускать сильный жаръ, раскаляться, рдѣть. Купа жару, та аж жахтить, червоніє. Натопив піч, аж жахтить. А серденько, немов той жар, жахтіло. Не знаю, як вам і сказати, панієчко, про своє дівоцтво. Цвіло воно — аж жахтіло.
Журли́вість вости ж. Склонность къ грусти, печали.
Коров'яр, -ра, м. Пастухъ коровъ.
Нава́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. нава́житися, -жуся, -жишся, гл. 1) Осмѣливаться, осмѣлиться. 2) Рѣшаться, рѣшиться. Вона на таке наважилась, аби його привернути до себе. Іще Сомко не наваживсь, що в таку трудну минуту чинити. — на кого, на що. Вознамѣриваться, вознамѣриться что-либо сдѣлать съ кѣмъ, съ чѣмъ. Я наваживсь на того коня, то й буде мій. Наважмось, браття, на спасенну річ. 3) Пристращаться, пристраститься. Був і нічого собі чоловік, але як наважився до горілочки, то, — бачите, — все до жидів переносив.
Солод, -ду, м. Солодъ. Варив чорт з москалем пиво, та й солоду відрікся.
Сопти, -пу́, -пе́ш, гл. Сопѣть. Сопе, як ковальський міх.