Буркало, -ла, об. Ворчунъ, ворчунья.
Дармови́й, -а́, -е́. = Даремний 1.
Допомі́жний, -а, -е. Вспомогательный.
Заспоко́ювати, -ко́юю, -єш, сов. в. заспоко́їти, -ко́ю, -їш, гл. Успокаивать, успокоить. Ой ти вміла заспокоїть лякане серденько. Галя його заспокоювала, голубила.
Побігуця, -ці, ж. 1) = побігайка. Та не можна її (наймички) держати: така побігуця, що ніколи в хаті не всидить. 2) мн. = побіганки. справляти побігуці. Вѣчно бѣгать, постоянно уходить изъ дому. Що се ти побігуці справляєш?
Пообідній, -я, -є. Послѣобѣденный. Передобідня година і пообідня.
Розлоги, -гів, м. мн. Особаго рода ворота у гуцуловъ: состоятъ изъ двухъ столбовъ, въ которыхъ сдѣланы дыры — ґари, a сквозь нихъ продѣваются жерди — заворітниці; когда нужно проѣхать, жерди высовываются; для пѣшеходовъ достаточно разсунуть лишь верхнія жерди, такъ какъ около воротъ лежатъ камни, помогающіе переступать нижнія.
Слобожанський, -а, -е. = слобідський. Здалека долітали веснянки слобожанських дівчат.
Тримати, -ма́ю, -єш, гл.
1) Держать, содержать. Тримала мене за руку. Тримає коні, а волів не хоче. Дочку тримай в дому, ще й заплати кому, щоб узяв біду з дому. Бог батько: як буде нас тримати, то буде й годувати.
2) — за що. Считать, почитать за что. Тримай, свято за свято.
Фасочка, -ки, ж. Ум. отъ фаска.