Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Білозірець, -рця, м. Эпитетъ сокола? Порода сокола? Там сидить ясен сокіл-білозірець. АД. І. 194.
Виплакатися, -чуся, -чешся, гл. Выплакаться, наплакаться. От, виплакавшись добре за своїм чоловіком, і пішла додому. Рудч. Ск. II. 146.
Заводськи́й, -а́, -е́ Заводской, относящійся къ заводу. А заводський лежень не хоче робити. Грин. III. 214.
Заслоня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. заслони́ти, -ню́, -ниш, гл. Заслонять, заслонить, закрывать, закрыть, завѣшивать, завѣсить. Сирая земля двері залегла, віконця заслонила. Мет. 151. Укинув її в піч і заслонив. Рудч. Ск. II. 40. Я гірко плакала, що не довелось їй очі заслонити. Г. Барв. 95.
Паровик, -ка, м. Паровикъ.
Певний, -а, -е. 1) Вѣрный, надежный. Признайсь мені, дівчинонько, чи будеш ти певна. Грин. III. 198. А щоб певна була правда, — нехай шлях покаже. Шевч. 140. Певна людина. 2) Увѣренный. Хиба вони не певні в своїм щасті? К. Іов. 46. 3) Внушающій довѣріе. Тут певнеє ніщо ні ходить, ні сидить. Греб. 369. 4) Извѣстный, опредѣленный. Ангел певного часу спускавсь у купальню. Єв. І. V. 4.
Повіряти, -ря́ю, -єш, сов. в. повірити, -рю, -риш, гл. 1) Давать, дать въ долгъ. Вона мене здавну знає, мед-горілку повіряє. Чуб. V. 1033. Шинкарочко молода, повірь меду і вина. Чуб. V. 201. 2) Довѣрять, довѣрить. І наймичка у нас була хороша, а не повіряла (мати дітей) на неї. Г. Барв. 51.
Позацвітитися, -таємося, -єтеся, гл. = позацвітати. На полиці паляниці позацвітались. Чуб. V. 1171.
Пополохати, -хаю, -єш, гл. Испугать многихъ.
Рахкавка, -ки, ж. = раканя. Вх. Уг. 264.