Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вухналик, -ка, м. Ум. отъ вухналь.
Гру́знути, -ну, -неш, гл. Вязнуть, увязать. Замордована скотина по саме черево грузне у багні. Стор. І. 91.
Двора́к, -ка́, м. Дворовый человѣкъ. А чоловік ваш, небіжчик звідки був родом? — З того села, де.... дворак був. МВ. ІІ. 35. А хто любить сільські хлопці, а я люблю двораки. Грин. ІІІ. 173. Ум. Двораче́нько. КС. 1883. IV. 906.
Забенкетува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Запироваться. Аф.
Запомогти́ся, -жу́ся, -жешся, гл. 1) Помочь себѣ. Він тим не запоможеться. Н. Вол. у. 2) Разбогатѣть, разжиться. Запомігся дуже N: має теперка з тисячу карбованців. Камен. у.
Кондричитись, -чуся, -чишся, гл. Капризничать. Мнж. 182.
Ма́ївка, -ки, ж. Гречиха, посѣянная въ маѣ.
Ма́точина, -ни, ж. Ступица въ колесѣ. Вас. 147. Балагула засіла в грязь по самісіньки маточини. Левиц. Пов. 99. Ревнув мов у маточину. Ном. № 12445.
Покрів, -рови, ж. = покрова 1. Покрій моя, Покровонько, покрий мою головоньку. Ном. № 493.
Протяглий, -а, -е. Пологій (о горѣ). Протягла гора. Н. Вол. у.