Джорели́стий, -а, -е. Богатый источниками.
Луг, -гу, м.
1) Лѣсъ на низменности, низменность, поросшая лѣсомъ. Через темні високі луги ясним соколом перелини. Ой не шуми, луже, зелений байраче. У зеленім темнім лузі червона калина.
2) Щелокъ. У понеділок не можна лугу спускати.
3) = луговина. Ум. луженько, лужечок, лужо́к. Дай же мені. Боже, з того луженька вийти, на береженьку стати. Ой у лісі, у лужечку терен процвітає.
Мент, -ту, м. Мигъ. у-мент. Вмигъ. Сів на хазяйського коня, в-мент придув із горілкою. В один мент одно за 'дним переміняється.
Обриштовувати, -вую, -єш, сов. в. обриштува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Обставлять, обставать лѣсами зданіе при постройкѣ.
2) — гарматами. Обставлять, обставить, вооружить пушками. Скавицю гарматами кругом обриштував.
Паткань, -ні, ж. зоол. Mur decumanus, большая крыса.
Передзімний, -а, -е. Предзимній. Вітрець передзімний, вохкий, холодненький.
Похідний, -а, -е. 1) Быстрый въ ходьбѣ? Приступіт до мене своїми ніжками похідненькими. 2) О мельницѣ: передвижной, пловучій. Похідні млини. 3) О погребѣ: не вертикально выкопанный, а въ видѣ подвала; подвалъ. У нас погріб похідний. Ум. похідненький.
Прилепеткуватий, -а, -е. ? На вгороді лепеха прилепеткувата.
Роздобрухатися, -хаюся, -єшся, гл. Раздобриться. Рад був о. Гервасій, що пан так роздобрухавсь.
Шелевіти, -вію, -єш, гл. Шевелить. Вітер віє, шелевіє, простинов колише.