Бришкати, -каю, -єш, гл. Заноситься, чваниться, важничать, фуфыриться. Та ти не бришкай так! визвірився Грицько. Нікуди вже бришкати, усе пропив, що було. Тогді вже ніколи було гуляти та бришкати.
Важок, -жка, м. Гирька въ ватерпасѣ; тяжесть, привязываемая къ концу веревки (напр. при опусканіи въ воду и пр.).
Горови́й, -а́, -е́. Горный. Річка текла з горової води. У горову роспалину сояшний промінь ронив ссяющу стягу.
Нашити Cм. нашивати.
Невтомний, -а, -е. Неутомимый. З його косарь такий жвавий, такий робочий-невтомний.
Пустий, -а́, -е́ 1) Пустой. 2) Пустой, глупый, безсодержательный, легкомысленный. Да ти пусту оце бесіду звів. А в козака розум пустий; хоче дівку з ума звести. 3) Ненужный, безполезный. Пусте зілля. Сорная трава.
Рвонути, -ну, -неш, гл. Рвануть. Як ірвонув віжки, — мов перегоріли.
Сьомий, -а, -е. Седьмой. Не хвались сьомого дня. а хвались сьомого годи.
Угнути, -ся. Cм. угинати, -ся.
Шпунтуш, -ша, м. = шпунт.