Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Від'Їздити 1, -джу, -диш, гл. Отьѣздить, кончить, перестать ѣздить. Од'їздила вже своє. Сим. 236.
Відпроторити, -рю, -риш, гл. Отправить, отпровадить.
Гноїсько, -ка, с. = гноївня.
Луда́н, -на, м. Родъ блестящей матеріи. Лупили два косяка лудану. (Марковичъ, Закр.); также кафтанъ, сшитый изъ этой матеріи или расшитый золотомъ. (К. ЧР. 425). Будуть куми у жупанах, побратими у луданах, сусідоньки в кармазині, а ти, мати, в сірячині. Грип. ІІІ. 381. Дома у Січі ходять у семряжках да в кажанках,... а тут жупани на їх будуть лудани, штани із дорогої саєти. К. ЧР. 85. З під лудану червону китайку виймає. АД. І. №; 35.
Лу́шник, -ка, м. = лучник. К. Дз. 179.
Мистю́к, -ка, м. = мистець. Він мистюк зайців стріляти. Лебед. у.
Му́ма, -ми, ж. Мумія. Єгипецька мума. Ном. № 2901.
Наздобува́ти, -ва́ю, -єш, гл. Достать, добыть во множествѣ.
Скушувати, -шую, -єш, сов. в. скусити, -шу, -сиш, гл. Скусывать, скусить. Щоб зуби не боліли, треба кожної пятниці зрізувати, а ще краще — скушувати ньогті. Грин. II. 41.
Тигр, -ра, м. Тигръ, Felis tigris. О. 1861. IX. 191.