Вагівниця, -ці, ж. Вѣсы. Усі на Божій вагівниці легкі, нікчемні як полова.
Видатий, -а, -е. Имѣющій большое лицо.
Горшкодра́й, -дра́я, м. Починяющій горшокъ, стягивая его проволокой, обыкновенно — бродячій мастеръ.
Засипати II, -па́ю, -єш, сов. в. засипати, -плю, -плеш, гл. 1) Засыпать, засыпать. Засипав їй очі борошном. Його житло засипле з неба сірка. Поховали. Засипали домовину. 2) Всыпать, всыпать. Засипав у ступу проса і заставив товкти москаля. Чиє, пане, засипано, того й мелеться. 3) Только сов. в. Быстро заговорить. Засипав, як горохом в бочку.
Осьмак, -ка, м.
1) Старинная монета въ 4 коп.
2) Восьмая часть. Ум. осьмачок. В тій калитці три червонці, пам щедричкам, по осьмачку. пів осьмачка. 1/16 часть. Cм. вісьмак.
Позавивати, -ва́ю, -єш, гл.
1) Обмотать, обвить (многихъ, многое). Пусти ж мене, мати, в той сад погуляти, свого миленького кости позбірати, на тихім Дунаю переполоскати, в шовкову хустину позавивати.
2) Завить. Я б свої кучері та позавивала. Місяць дощовий буде, бо як народився, то ріжки униз спустив; а як такий, що так і позавивав ріжки вгору, то не буде дощу.
Придзиґльований, -а, -е. Вертлявый (преимущественно о женщинѣ?) Cм. придзиґльованка.
Прохожалий, -а, -е. Прохожій. Поховані над дорогами то чумаки, то прохожалі.
Рапіти, -пчу, -пиш, гл. Шумѣть, стучать.
Шерть-верть, меж. = Круть-верть. Cм. Круть. Шерть-верть, бери чверть — вийшло рокове.