Бростя, -тя, с. соб. отъ брость.
Вейкати, -каю, -єш, гл.
1) Кричать: вей! (о евреяхъ).
2) Ревѣть по медвѣжьему. Люде хотіли Бога злякать та і сховались під місток. От тіки Бог зійшов на місток, а вони: «Ве!» — «Вейкайте ж ви, — кае, — і до віку». Вони і побігли (ведмедями).
Довга́сто нар. Продолговато.
Дозо́рний, -а, -е. Наблюдающій, надсматривающій.
Зві́ювати, зві́юю, -єш, сов. в. зві́яти, -вію, -єш, гл. Свѣивать, свѣять, сдувать, сдуть. Я покрила свого миленького слідочок, щоб вітер не звіяв, пташки не склювали.
Зиск, -ку, м. Прибыль, выгода, выигрышъ, барышъ. Чи зиск, чи страта, — одна заплата. Тільки зиску, що в писку. Без ями гребля, а без накладу зиск не буде.
Непутно нар. Не такъ, какъ слѣдуетъ, плохо. А будь тобі непутно!
Обікласти, -ся. Cм. обкладати, -ся.
Подосвідчуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Убѣдиться (о многихъ).
Покірний, -а, -е. Покорный, кроткій, смирный. Покірної голови меч не йметь. Покірнеє та дитятко та Мар'єчка. Ум. покірне́нький.