Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бичування, -ня, с. Отглагольное сущ. отъ бичувати.
Гок, -ку, м. Степной загонъ для скота. Мнж. 178.
Купалочко, -ка, м. Ум. отъ купало.
Колосій, -сія, м. О Раст.: Колосистый. І овес самосій, і ячмінь колосій. Чуб. III. 266. Овес-колосій. Грин. III. 55.
Муркота́ти, -кочу́, -чеш и муркотіти, -кочу, -тиш, гл. Мурлыкать. Бач, як кіт муркотить.
Надсіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. надсі́кти, -січу́, -че́ш, гл. 1) Надсѣкать, надсѣчь. 2) О лошади: сбивать, сбить, оцарапывать, оцарапать. Кінь надсік собі ногу.
Розсолювати, -люю, -єш, сов. в. розсолити, -лю, -лиш, гл. Солить, посолить. Пити йому схотілось. От він (дурень) набрав води, покуштував — не солона. Узяв тоді, усю сіль у воду висипав, розсолив. Грин. І. 205.
Рукопис, -су, м. Рукопись. Ном. Од видавця. ІІІ.
Твориво, -ва, с. = твір 1. Бог радіє на небі з усякого творива свого. Г. Барв. 357. Проповідуйте євангелію усякому твориву. Єв. Мр. XVI. 15.
Шурубурство, -ва, с. Продѣлка, куралесничанье. Черном.