Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бережки, -ків, м. мн. Металлическая обдѣлка краевъ у ножеваго черенка. Н. Вол. у.
Білявша, -ші, ж. Насѣк. Libellula, стрекоза. Вх. Пч. І. 6.
Виралити, -лю, -лиш, гл. Пройти поле раломъ.
Гризу́н, -на́, м. Мертворожденный ребенокъ. Александров. у.
Досвідча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. досві́дчити, -чу, -чиш, гл. 1) Свидѣтельствовать, посвидѣтельствовать, засвидѣтельствовать. 2) Испытывать, испытать, узнавать, узнать по опыту. (Шевченко) добре на самім собі досвідчив усього, що сердешний люд терпів під тим ярмом. Передм. до Кобз. Шевч. 1867. 3) Доказывать, доказать.  
Перекручувати, -чую, -єш, сов. в. перекрути́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Перекручивать, перекрутить, испортить крутя. Не крути, бо перекрутиш. Ном. № 5868. 2) Извращать, извратить, исказить. Хиба ж я так казав? Ти зовсім перекрутив.
Приправка, -ки, ж. Ум. отъ приправа.
Притомити, -ся. Cм. притомляти, -ся.
Скіпа, -пи, ж. Щепка. Угор. Висох як скіпа. Ум. скіпка, скіпочка. Кому йдеться, то й на скіпку прядеться. Ном. № 1668. Скіпочку засвітила. Гол. І. 58.
Удатний, -а, -е. 1) Способный. Чіпка до хазяйства такий удатний. Мир. ХРВ. 59. На все вдатні — до любощів, до пісень. Гліб. 2) Удачный.