Берло, -ла, с. Скипетръ. Падишах своїй цариці берло довіряє.
Бокань, -ня, м. Полнобокій, бокастый.
Вислебезувати, -зую, -єш, гл. 1) Прочесть по складамъ, съ трудомъ. 2) Разсказать, высказать все, ничего не опуская. Вислебезував їм усе, як од мене таїлись.
Дави́льця, -ців, с. мн. Щипцы для орѣховъ.
Зійти́, -ся. Cм. Зіходити, -ся.
Зрадитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Посовѣтовавпись, рѣшить. Зрадились, інію піти до попа. 2) Измѣнить себѣ. Слово встрѣчено только въ «Ужинку» Гатцука : Хоч кохання не зрадиться, та череві (?) завадиться.
Ласько, -ка, м. = ласун.
Лібе́рія, -рії, ж. 1) (Въ сказкѣ). Царское одѣяніе. Царевич тоді став прохать у пара, щоб позволив убратись у його Ліберію і погулять на коні по подвір'ю. Царь велів дать ліберію. Він убрався... Зняв Ліберію, надів лахмання. 218. 2) Общая одежда для шляхты, служившей при дворѣ даннаго магната Рѣчи Посполитой. Увіходить панцерний боярин... Байда. Хто ж ти єси? Тебе , я вперше бачу, а по твоїй Ліберії вважаю, що службу служиш під щитом Острозьких. 3) Ливрея.
Пропрати, -перу, -ре́ш, гл. Простирать. Пропрала на річці аж до вечора.
Товкати, -ка́ю, -єш, гл. Бить, стучать, толкать. Дай же, Боже, діждати — яйцями товкати. (На Великдень)