Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Забру́катися, -каюся, -єшся, гл. Запачкаться въ грязь. Забрукається свита як довга. Н. Вол. у.
Має́тний, -а, -е. Зажиточный.
Напророкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Напророчить. Не даремне таке напророкував странній. Г. Барв. 461.
Скочувати, -чую, -єш, сов. в. скотити, -чу, -тиш, гл. Скатывать, скатить, взваливать, взвалить. Скоти сей камінь наниз. Хотіли удвох скотити на віз того кабана..., а я його й сам скочу. Рудч. Ск. І. 157.
Скруток, -тку, м. Свернутый пучекъ табачныхъ листьевъ. Шух. І. 36.
Сопільник, -ка, м. Свирѣльщикъ. Ісус побачив сопільників. Св. Мт. IX. 23.
Старець, -рця, м. Нищій. Шух. I. 33. Котл. Ен. III. 66. ЗОЮР. І. 47, 57. В старці пугою не вгнати, а з старців калачем не виманеш. Ном. № 4650. Ум. старчик. ЗОЮР. І. 307.
Труїти, трую́, -їш, гл. Травить, отравлять, давать яду. Чим воно — знає його лиха година — трує, що так зараз і здохне собака. Лебед. у.
Тяжкорукий, -а, -е. Съ тяжелой рукой. Желех.
Ув'язь, -зі, ж. 1) Кусокъ ремня, связывающій било цѣпа съ его рукояткой. Ціп на ув'язі довгий. Волч. у. 2) Жерди въ видѣ стропилъ, которыми придавливается сверху стогъ сѣна или соломы. Рк. Левиц.