Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Балакун, -на, м. Говорунъ, болтунъ К. Дз. 96.
Вильцята, -цят, с. мн. см. отримач. Шух. I. 249.
Віддуба́сити, -шу, -сиш, гл. Отколотить, отдуть. Стор. І. 239.
Дозо́рець, -рця, м. Наблюдатель, надсмотрщикъ, дядька.
Загніти́ти, -ся. Cм. загнічувати, -ся.
Зато́н, -ну, м. Разливъ, вода затопившая землю. І хоч затони вод усю країну піймуть, не дійдуть до його, стоятиме на суші. К. Псал. 72. Настала ж провесень і воду скрізь пустило... По-над затонами зібралося село. К. Дз. 153. Ховавсь по пущах, нетрях і затонах. К. ЦН. 293.
Здобаритися, -риться, гл. безл Случиться. Вх. Лем. 419.
Лупеси́ння, -ня, с. Снятая кожица, кора, скорлупа. Cм. лупесати. Желех.
Спокушати, -ша́ю, -єш, сов. в. спокуси́ти, -шу́, -сиш, гл. Искушать, искусить. Хиба не чорт, щоб не спокусив? Ном. № 196.
Штапувати, -пую, -єш, гл. 1) Стегать (при шитьѣ). Харьк. 2) Дѣлать узоры, нашивки гарусомъ или цвѣтными нитками (на свиткахъ и т. п.). Козелец. у.; Золотонош. у.; Н. Вол. у. 3) Выговаривать, бранить. Мнж. 194. Так я його штапував! Екат. Слов. Д. Эварн. 4) Колотить. І давай штапувати його. Харьк. у.