Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Благащий, -а, -е. Умоляющій. Не завважив і не чув слова її благащого. МВ. ІІ. 117.
Вовцюган, -на, м. = вовцюга. Желех.
Мерли́ця, -ці, ж. Шкура дохлой овцы.
Наузкрай нар. На краю, на концѣ. Наузкрай ниви курився димок.
Передуванити, -ню, -ниш, гл. О землѣ: передѣлить. Черниг. г.
Пуголоватиця, -ці, ж. = пуголовок. Желех.
Розденати, -на́ю, -єш, сов. в. розідни́ти, -ню, -ниш, гл. Вынимать, вынуть дно. Вх. Зн. 60. Узяли вони той вулік украли та й повезли його в поле, та там десь і розіднили, — дно викопали. Новомоск. у.
Цюкання, -ня, с. Легкіе удары топора.
Чякра, -ри, ж. = собака = пес, Canis familiaris. Вх. Пч. І. 16. II. 5.
Шульпіка, -ки, м. = шуліка. На могилі щось мріє, чорніє: спершу здалось йому за шульпіку, а як зблизився, побільшало, неначе орел. Стор. МПр. 3. Голуб'ятко наше старий шульпіка заклював. Греб. 324.