Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бетега, -ги, ж. 1) Болѣзнь. Вх. Зн. 2. 2) об. Ни къ чему негодный человѣкъ. Вх. Лем. 391.
Вибілити Cм. вибіляти.
Гнилеча, -чі, ж. Гниль. Там так смердить у ямі гнилеча: картопля, чи що, зашилась.
Одц.. Cм. отъ відцарювати до відцуруватися.
Оселість, -лости, ж. Осѣдлость.
Поганшати, -шаю, -єш, гл. Дурнѣть.
Поскінь, -кони, ж. = плоскінь. Вх. Пч. II. 29.
Стопцювати, -цюю, -єш, гл. Вытоптать, потоптать. Пасли пастухи, а далі пішли у ліс, дивляться: стійло збито коло дуба. І що воно за знак, що коло дуба так стопцьовано. О. 1861. V. 67.
Стригти, -жу́, -же́ш, гл. 1) Стричь. До Миколи ніколи не сій гречки, не стрижи овечки. Ном. № 452. 2) Бить. Всіх за все по спині стриг. Котл. Ен. VI. 17. 3) кінь стриже вухами. Конь прядетъ ушами. 4)зуби на ко́го. Острить на того зубы. Рк. Левиц. 5)куди. Направляться къ чему; намекать на что. Он куди його тягне. он куди він стриже. Мир. Пов. II. 62. Христя знає, куди се Грицько стриже, та мовчить. Мир. Пов. І. 119.
Цупати, -паю, -єш, гл. = тупати. Ой цупайте, чоботята, хоть не кованиї. Гол. IV. 453. Ой щупайте, чоботята, до голого льоду. Гол. IV. 454.