Гре́зен, -на, м. Виноградная кисть, гроздь.
Дотя́ти Cм. дотинати.
Макови́к, -ка, м. = маківник. Ум. маковичок.
Маніве́ць, -вця́, м. Путь не по проложенной дорогѣ, а минуя ее. Хоч би спустився я і в смертную долину, з тобою, Боже мій, і там я не загину: і звідти манівець твій жезл мені покаже, і палиця твоя дорогу правди вкаже. Мов божевільний дрегнув із поля додому. Не гледів і дороги, манівцем так і стрибає. Що ти пійдеш да доріжкою, а я піду манівцем. Бери, сестро, срібло-злото та йди манівцями, щоб ми тебе не догнали, щоб ми тебе не вбили.
Накри́кувати, -кую, -єш, сов. в. накри́кнути, -кну, -неш, гл. Дѣлать, сдѣлать удареніе на словѣ, выкрикивать, выкрикнуть слово. — Час їхати! — Та вона ж голодна, серце... Дивись, як змерзла! — Я змерзла, я, я! — та так уже на те я накрикує.
Паморочка, -ки, ж. = мряка.
Пригірклий, -а, -е. Горьковатый. Пригіркле масло.
Проміття, -тя, с. Зарево.
Стидати, -да́ю, -єш, гл. Стыдить. Баба стидає дитину.
Щедрак, -ка, м. = щедрівник.