Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Випис, -су, м. 1) Выпись, выписка, извлеченіе изъ рукописи. 2) Написаніе. 3) Исключеніе изъ списка.
До́шка, -ки, ж. 1) Доска. Не тра, мати, не тра, мати, попа турбувати: чтирі дошки, сажень землі, то й буду лежати. Чуб. III. 154. 2) Родъ скамьи въ водѣ возлѣ берега, на которой женщины моютъ бѣлье и пр. Ой на річці та на дощечці, там дівчина та полощеться. Мет. 118. 3) Лопасть руля у плота. Cм. керма. Шух. І. 181. 4) Су́дна до́шка? Пам'ятатиме до нових віників і до судної дошки, покуль аж пороху на очі насиплють. Ном. № 3645. Ум. до́щечка. Ном. № 5227.
Ле́стками підійти́. Лестью добиваться, льстить. Н. Вол. у., Ум. ле́стівочки. Як узяли лестівочками підходить. Ном. 3094.
Ма́йдати, -даю, -єш и -джу, -джеш, гл. Вилять (хвостомъ). Пес майдат хвостом. Вх. Уг. 251. Пес майдже хвостом. Вх. Лем. 433. Cм. майдалати.
Молитвува́ти, -вую, -єш, гл. = молитвати.
Повипорювати, -рюю, -єш, гл. Выпороть (во множ.).
Повипрівати, -ваємо, -єте, гл. Выпрѣть (о многомъ). Усе вже й повипрівало, а батька й досі нема обідати. Богодух. у.
Позіхи, -хів, м. мн. Зѣвота. Позіхи напали. Черк. у.
Розвлать подерниця, — -ти — -ці, ж. Раст. Aira caespitosa. Шух. І. 20.
Скупчити, -чу, -чиш, гл. = скупити.