Бунтуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Бунтоваться, возмущаться. Чого се так бунтуються народи?
Давні́ш нар. 1) Сравнит. ст. отъ давно́. 2) Ранѣе. На біса щук пускаєш, пане-брате? (у ставок). Усіх лящів позводиш — їх щуки заїдять.... — «Даремна річ», — сказав хазяїн, «жалкую, чом давніш не звів».
Клепати, -па́ю, -єш и клеплю, клеплеш, гл.
1) Ковать. Коваль клепле, поки тепле.
2) Отпускать косу. Тне косарь, не спочиває. Не клепає коси. Де теє ще у Бога літо, а він уже косу клепа.
3) Бить, звонить в колотушку.
4) Бить. Як почав він мужика то в той висок, то в сей — клепа, клепа — йому, сердешному, аж очі помутились, а той клепа. о) Клеветать. Поніміють, що клепали, гордим серцем промовляли.
6) клепати язиком. Говорить вздоръ.
Повтирювати, -рюю, -єш, гл. Тоже, что и ути́рити, но во множествѣ.
Помиляти, -ля́ю, -єш, гл. Намыливать еще разъ? Їдна шиє, друга миє, третя помиває, а четверта милом милить, п'ята помиляє.
Поперекладати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и перекласти, но во множествѣ.
Приморгувати, -гую, -єш, сов. в. приморгну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Подмигивать, подмигнуть.
Тур, -ра, м. 1) Туръ, Bos primigenius. На лощині пасеться стадо турів. Так замерзло, хоч тури гони. Грім такий, що хоч тури гони, так не почують. 2) Жукъ-олень, Lucanus Servus. 3) тура дати. Говорится о плотахъ, когда съ разбѣга ударятся о берегъ. 4) Тур-царь. Турецкій царь.
Употемку нар. Въ закрытомъ отъ свѣта мѣстѣ. Навіщо ти поставив його употемку, постав на вікні, то й ростиме (о цвѣткѣ).
Фертик, -ка, м. Франть, щеголь. Всі фертики і паничі. Cм. хверт.