Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гу́ствина, -ни, ж. Чаща, густой лѣсъ, зарость.
Драби́нчастий, -а, -е. 1) = драбчастий. Драбинчастий віз. Чуб. VII. 404. 2) Въ переносн. смыслѣ о скотинѣ: худой до такой степени, что видны ребра. Мені віддайте тільки отту драбинчасту кобилу. Стор. І. 39.
Затушкува́ти, -ся. Cм. затушковувати, -ся.
Затягти́, -ся. Cм. затягати, -ся.
Лижка́рство, -ва, с. Выдѣлка ложекъ. Шух. І. 247.
Перелад, -ду, м. Въ выраж. нема ні ладу, ні переладу. Нѣтъ совершенно никакого порядка. Ном. № 6654.
Попостити, -щу, -стиш, гл. = попісникувати.
Причаїтися, юся, -їшся, гл. Притаиться. Желех.
Прославляти, -ля́ю, -єш, сов. в. прославити, -влю, -виш, гл. Прославлять, прославить. Чуб. III. 351. Тоді і я прославлю твою силу, що ти собі запомогти умієш. К. Іов. 91.
Фукати, -каю, -єш, гл. 1) Дуть (ртомъ). Шейк. 2) Браниться, кричать. Брат на брата та ворогує, сестра на сестру чари готує.... дочка до ненька сміло фукає. Чуб. ІІІ. 417, 418. — на ко́го. Бранить кого, кричать на кого. Іде наймит із пан щини, на воли фукає. Гол. І. 220.