Дзюбане́ць, -нця, м. см. Дзюб II.
Зага́йка, -ки, ж. Замедленіе.
Зачиня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. зачини́ти, -ню́, -ниш, гл. Затворять, затворить. У свого батька і хлів зачиняв, а в нашого не хоче й хати.
Крадіння 2, -ня, с. = крадіж. Хиба насіння — крадіння? Набрав та й пішов.
Нама́їтися, -ма́юся, -єшся, гл. Украситься (зеленью). Волілам ся намаїти шов рутов зеленов, ніж мі мали світ в'язати тов бідов мерзенов.
На́пругом, нар. 1) Крѣпко; напряженно. Не задрімав і на волосок напругом. 2) Скоропостижно. Напругом умер. 8) Стремительно (о теченіи). Вода напруго пішла. Вода напругом пішла.
Несамовитий, -а, -е. 1) Изступленный, санъ не свой. Зробився Турн несамовитий, ярився, лютував неситий.
2) Въ приложеніи къ человѣческимъ дѣйствіямъ, кромѣ прямого значенія, значитъ еще: въ высшей степени сильный. Несамовитий регіт несеться вулицею.
Переметати, -мечу, -чеш, гл. Перебросить. А я тую річку човном перемечу.
Пустун, -на́, м. Шалунъ. Він пустун, неслух.
Сковувати, -вую, -єш, сов. в. скувати, скую, -єш, гл. Сковывать, сковать. Доброго леміша мені скував. Тоді його скували з злодіями та й повели. Не скуй душі живої і слова живого.