Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гира! меж. Понуканіе для лошади. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Доке́пкатися, -каюся, -єшся, докепкува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Дошутиться, доиздѣваться до того, что..
Запу́кати, -каю, -єш, гл. Застучать.
Ли́новка, -ки, ж. Ум. отъ ли́нва.
Малаха́й, -хаю, м. 1) Плеть. Чи татар бесурменів малахаями як череду у полон заганяєте. Мет. 444. 2) Шапка съ наушниками. ЗОЮР. II. 287.
Обтягати, -га́ю, -єш, сов. в. обтягти, -гну, -неш, гл. Обтягивать, обтянуть.
Подратися, -деруся, -ре́шся, гл. 1) = подертися. Пошарпався, увесь подрався, на тім'ї начесав аж струп. Котл. Ен. І. 9. 2) Полѣзть, покарабкаться; потянуться. Пан Підпольський подрався на дуба. Стор. МПр. 107. Одно дерево стовбом подралось догори. Стор. МПр. 65.
Прослухати, -хаю, -єш, сов. в. прослухати, -хаю, -єш, гл. Слушать, прислушиваться, послушать. Іще слухає — прослухає, чи не судить його де козак альбо мужик. АД. II. 110.
Скромадити, -джу, -диш, гл. Скоблить, скресть. Моркву, буряки скромадити.
Уговорювати, -рюю, -єш, гл. = уговоряти. Старець вговорює панича: гріх тобі, каже, синку, знущатись над старими людьми. Стор. І. 17.