Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ага́кало, -ла, с. и м. Только и отвѣчающій утвердительно: ага́. От цей ще мені агакало! или: От це ще мені агакало!
Бенеберя, -рі, ж. = бенеря. Куди тебе бенеберя несе? Золотонош. у. Слов. Д. Эварн.
Гадюшник, -ка, м. = гадючник 3. «Мѣстечко Курисово-Покровское». (Одесса. 1883), стр. 16.
Гиркати, -каю, -єш, гл. = гарикати.
Зві́льна нар. Медленно, понемногу. Солодьки... звільна вирізувались з-за гори. Св. Л. 309.
На́вал, -лу, м. 1) Напоръ воды. Іде він, аж люнув страшенний сплав, ріка, ніби море, шуміє, а повінь все гірше бутніє; приходить на місце, де міст стояв, а навал і в'язи, і міст урвав. Федьк. Поезії. І. 91. 2) Наклонъ (стоящаго столба). Волч. у.
Перемучитися, -чуся, -чишся, гл. Перемучиться. Перемучились ми до вечора. МВ. І. 70.
Ринва, -ви, ж. 1) Водосточная труба. Ой стану я під ринвою, з ринви вода ллється. Чуб. V. 395. з дощу та під ринву. Изъ огня да въ полымя. Ном. № 1791. 2) Въ водяной мельницѣ: сбитый изъ досокъ желобъ, по которому вода изъ лотоків течетъ на колесо. Харьк. у. Мик. 480. яло́ва, пуста ри́нва. Желобъ, по которому спускаютъ излишнюю воду. Мик. 480. Ум. риновка.
Скликання, -ня, с. Созываніе.
Спобігати 2, -га́ю, -єш, сов. в. спобігти, -жу, -жи́ш, гл. Настигать, настичь. Лисиця де спобігла курку, то її. Канев. у. Несподіване лихо спобігло. МВ. І. 38.