Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відпрягати, -гаю, -єш, сов. в. відпрягти, -жу, -жеш, гл. Отпрягать, отпречь. Відпрягли коней. Стор. II. 97.
Гугня́вий 2, -а, -е. Гнусливый, говорящій въ нось.
Дохо́джувати, -джую, -єш, гл. 1) Кончать, кончить хожденіе. 2) Донашивать. Доходювали свої сіртуки, то що, щоб по жнивах ( = по екзаменах у семинарії) надіти рясу й підрясник. Св. Л. 130.
Колесня, -ні, ж. 1) Станокъ для навода спицъ въ ободѣ. Cм. стелюга. 2) Колесная мастерская.
Роздір, -дору, м. Часть повозки при заднихъ колесахъ. Вх. Лем. 462.
Садовище, -ща Мѣсто, гдѣ былъ садъ. Гайс. у.
Собачиця, -ці, ж. Сука. На тобі, хортице-собачице, хвоста, да не кусай по жовтому, да кусай по білому. Рудч. Ск. І. 16.
Тепліти, -лію, -єш, гл. Теплѣть.
Тітусин, -на, -не. Принадлежащій тетушкѣ, тетѣ.
Уболона, -ни, ж. = оболона. Гол. II. 232.