Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дари́ти, -рю́, -риш, гл. = Дарувати 1 и 2.
За́здро нар. Завидно. Н. Вол. у. Треба крам, брата крови, бо заздро, що в брата є в коморі і на дворі, і весело в хаті. Шевч. 182.
Заспа́тися, -сплю́ся, -пи́шся, гл. Обрюзгнуть отъ сна, имѣть сонный видъ. Чуб. V. 106.
Затуля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. затули́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Закрывать, закрыть (отверстіе), заслонять, заслонить. Без мене й дірочки малої нікому затулити. Ном. № 4581. Зінька затулила хусткою очі і гірко заплакала. Стор. МПр. 54. 2) Удовлетворять, удовлетворить претензію. Не таке діло, що ще парою волів і не затулите, як пожаліється. Павлогр. у.
Невпомку нар. = невпам'ятку.
Правдивий, -а, -е. 1) Правдивый, справедливый. Смирітеся перед правдивим словом. К. Іов. Козак — душа правдивая, сорочки не має. Ном. № 769. Судом правдивим осудити. К. Іов. 76. 2) Настоящій, истинный, дѣйствительный. Правдиві волоські гарбузи. Сим. 210. Нарід катував (економ), — правдивіш кат був. Гн. II. 144. Слухай, що мертві уста без сили до серця твого будуть казати і жаль правдивий оповідати. Чуб. V. 376.
Склепувати, -пую, -єш, гл. = склепити. Ой же казав пан Каньовський ще й склеп склепувати. Чуб. V. 428.
Смирнішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться смирнѣе.
Цюпати, -паю, -єш, гл. = цьомати. Вх. Лем. 481.
Шкопиртка, -ки, ж. Палка, которою шкопиртають. Cм. шкопиртати. КС. 1887. VI. 476.