Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Валниця, -ці, ж. Перекладина, на которой лежатъ концы вала (въ мельницѣ). Черниг. у. Мик. 480. Ум. валничка.
На́глість, -ости, ж. 1) Спѣшность. 2) Внезапность. Желех.
Порябіти, -бію, -єш, гл. Сдѣлаться рябымъ.
Пращурка, -ки, ж. Пращурка. МУЕ. III. 171. Увесь рід її, всі баби й прабаби з пращурами і пращурками. Г. Барв. 366.
Прихопити Cм. прихоплювати.
Розбріхувати, -хую, -єш, сов. в. розбреха́ти, -шу́, -шеш, гл. Разбалтывать, разболтать, разносить, разнести (сплетни). Жінки дуже нетерплячі, — зараз розбрешуть, як тільки що почують. Рудч. Ск. І. 188.
Румати, -маю, -єш, гл. = рюмати. Левиц. І. 246.
Ступляти, -ля́ю, -єш, гл. Вступать. Я ступляю в Божий рай. МУЕ. ІІІ. 41.
Узгір'я, -р'я, с. Склонъ горы. Криниця під узгір'єм. Г. Барв. 152. Нехай в його суд по горах, по узгір'ях правда сяє. К. Псал. 163.
Чабанчук, -ка, м. Пастушокъ, младшій пастухъ овецъ.