Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Віячка, -ки, ж. Лопата для провѣиванія зерна. Шух. I. 166.
Зубелити, -лю, -лиш, гл. Взнуздывать. Угор.
Метки́й, -а́, -е́ Шустрый, проворный, ловкій, живой, скорый, бойкій. Ота смілива меткая Катря немов перелякалась чого. МВ. ІІ. 91. А до роботи ж яка метка й берка! Г. Барв. 448. О, миша метка! Камен. у.
Охвицер, -ра, м. Офицеръ. Чуб. V. 977. Левиц. І. 30. Ум. охвице́рик, охвице́рочко. Мил. 216.
Побіснуватися, -нуюся, -єшся, гл. Побѣсноваться.
Поважко нар. Тяжеловато.
Повпускати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Впустить (многихъ). Моли б вже швидче роскопали, тоді б у рай нас повпускали. Шевч. 2) Опустить (многихъ). Викопали яму під причілком, поставили води й їсти всього і їх туди повпускали. Рудч. Ск. І. 117.
Смітний, -а, -е. Сорный, мусорный.
Хлів, -ва, м. Хлѣвъ, помѣщеніе для скота. Бджола з дупла, а свиня з хліва. Ном. № 13168. Моє діло теляче, наїлося та і в хлів. Ном. № 13576. Ум. хлівець, хлі́вчик, хлі́вчичок. Стоїть хлівець, повний овець. Ном. стр. 290, № 4.
Чолак, -ка, м. У кожевниковъ: кожа со лба животнаго. МУЕ. І. 69.