Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Болотяник, -ка, м. Чортъ, живущій въ болотѣ. Чуб. І. 193.
Гробови́ще, -ща, с. = Кладовище. О. 1861. XІ. Св. 41. Так ну ж тут шку доживать, щоб не на другім кладовищі, а на знакомім гробовищі з батьками вкупі почивать. Мкр. Г. 63. Обкопане ровом городянське гробовище з гостроверхою церквою, вкрите зеленим тонконогом і сизою чаполоччу та рясне хрестами. О. 1862. IX. 61. Чума з лопатою ходила та гробовище рила, рила. Шевч. 544.
Зшукати Cм. зшукувати.
Начвалатися, -лаюся, -єшся, гл. Устать, медленно ходивши.
Німещина, -ни, ж. Нѣмецкая земля. Бо ще разів три женюся к Німеччині, в Туреччині. Чуб. В далекій стороні, в якій, — про те не знаю, — мабуть в Німещині, а може і в Китаю. Греб. 379.
Обрада, -ди, ж. Обсужденіе, совѣщаніе; совѣтъ. ЗЮЗО. І. Верес. 29. Ум. обрадонька. Нема мені обрадоньки од мого нелюба. Мет. 255.
Порозрівнювати 1, -нюю, -єш, гл. Выравнять, сравнять (во множествѣ).
Розгинати, -на́ю, -єш, сов. в. розігнути, -ну, -неш, гл. Разгибать, разогнуть. Підкови розгинаю. Стор. МПр. 7.
Хварбувати, -бую, -єш, гл. = фарбувати.
Цапеня, -няти, с. Козленокъ. Цап, пап по полю басує, з цапенятами гарцює, поти буде гарцювати, поки вовк буде спати. Ном., заг. № 30. Ум. цапенятко, цапеняточко.