Досто́ювати, -то́юю, -єш, сов. в. досто́яти, -то́ю, -їш, гл. 1) Достаивать, достоять. І в церкві достояла мов спокійна. 2) Дозрѣвать, дозрѣть. (Конопелькам) не дали вітри да достояти.
Згурти́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Собраться вмѣстѣ.
Кириння, -ня, с.
1) Безпорядочно набросанная куча, груда.
2) Пачканье, маранье.
Ма́слити, -лю, -лиш, гл. Маслить.
Напо́рати, -ра́ю, -єш, гл. Надѣлать, наготовить.
Перевалля, -ля, с. Обрывистый оврагъ. Ускочив у шелюги, а там перевалля велике, — не можна було бігти конем, щоб догнати його.
Пінна, -ної, ж. Водка: пѣнникъ. Ум. пінненька. Тягли тут пінненьку троянці.
Ростулюватися, -лююся, -єшся, гл. = ростулятися.
Самоповага, -ги, ж. Самоуваженіе, чувство собственнаго достоинства.
Седми числ. Семью.