Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Багацько нар. = багато. У Бога багацько, то й нам дасть. Ном. № 57. По світу як іще побіга (Еней), — чиїхсь багацько виллє сліз. Котл. Ен. І. 8. Не лякайся нас, пане, не багацько нас стане: тридцятеро й троє. Чуб. ІІІ. 244.
Балування, -ня, с. Препровожденіе времени въ балахъ, пиршество. Чуб. ІІІ. 5.
Випихати, -хаю, -єш, сов. в. випхати, -хаю, -єш и випхнути, -ну, -неш, гл. Выталкивать, вытолкнуть, вытѣснять, вытѣснить. Випихали з хати матір. Левиц. І. 411. Вона тебе випихає (заміж за удівця) на троє дітей, аби не за мене. Г. Барв. 233. Випхнули батька з хати. Левиц. І.
Водовоз, -за, м. 1) Водовозъ. Рк. Левиц. 2) Названіе валета бубенъ при игрѣ въ хвальку. КС. 1887. VI. 465.
В'язура, -ри, ж. Большая связка. В'язуру набере хворосту. Кролев. у.
Наверті́ти Cм. навірчувати.
Нарі́зуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. нарі́затися, -рі́жуся, -жешся, гл. Натыкаться, наткнуться. Инший (черкес) наріжеться на пластуна, то й аминь йому. О. 1862. II. Кух. 64.
Ненаський, -а, -е. Не нашъ, чужой, чужестранный. Цього тепер не можна сказати, бо в хаті є ненаські люде. Козелец. у.
Падворок, -рку, м. Усадьба въ предмѣстьѣ города. Ворон. г.
Тямити, -млю, -миш, гл. 1) Смыслить, понимать. Вчилася, та й не тямить. МВ. (О. 1862. III. 37). Коли не періг, то й не пирожися; коли не тямиш, то й не берися. Ном. № 9572. 2) Помнить. Тямитиме до нових віників. Ном. № 3645.