Наругу́ватися, -гуюся, -єшся, гл. — на ко́го. Задѣвать, затрогивать. Він часто на мого брата наругується і на мене, то я йому змовчую, а брат не змовчав, — от він і лаявся.
Невважливість, -вости, ж. = невважність.
Незмірно, нар. Неизмѣримо; безъ мѣры. Дай горівки незміренне, бери грошей незліченне.
Осет, -ту, м. = осот. Мені Бог дав очерет і осет.
Ошемоніти, -нію, -єш, гл. Лишиться сознанія. Мене як ударили, то я ошемонів.
Перепаламарювати, -рю́ю, -єш, гл. Превзойти кого въ исполненіи пономарскихъ обязанностей. Встрѣчено въ скороговоркѣ: Нашого паламаря ніхто не перепаламарює.
Пошкрябатися, -баюся, -єшся, гл. Поскресть, поцарапать себѣ. — в голову. Почечать рукой въ головѣ. Пошкрабався в головоньку.
Стаскати, скаю, -єш, гл. Встащить, снести. Стаскав його жид і на ту гору.
Стемнілий, -а, -е. Стемнѣвшій.
Тратити, -чу, -тиш, гл.
1) Расходовать, проживать, тратить. Сам бачу, що худобу трачу. Що тобі у руки не дай, усе тратиш.
2) Терять, губить. А я плачу, літа свої марно трачу. Служба вільность тратить.
3) Казнить, лишать жизни. Вдовин-синонька тратити гадають. Була дівка така. І вона мала четверо дітей.... ті діти тратила.