Дарі́жний, -а, -е. Подаренный, даровой. Пан дав йому десятину землі навічне, подарував йому. Так він на тій даріжній землі розвів садок.... Той садок його, бо земля даріжна.
Довікува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Дожить. Не довікуєш ти так віку.
Зворухну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Сдвинуть съ мѣста, пошевельнуть. Аж заморивсь від натуги, а все таки не зворухнув торби.
Крівавий, -а, -е. Кровавый. Заспівали козаченьки пісню теї ночі, теї ночі крівавої. Працюєм до крівавого поту. Заводите кріваві чвари. Кріваві сльози.
Лопухува́тий, -а, -е. Имѣющій нѣкоторое сходство съ репейникомъ, широколистый. Гречка сей рік удалася лопухувата.
Об'являтися, -ля́юся, -єшся, сов. в. об'яви́тися, -влюся, -вишся, гл. 1) Являться, явиться, появиться, обнаруживаться, обнаружиться. Честь і слава Кийову й Дніпрові, коли об'явиться там новий филозоф. Святий Миколай об'явивсь до його стариком. 2) Представляться, представиться, явиться. Як єсть у тій хаті відьма, вона тобі тії ж ночі сама об'явиться. Він пішов у те село, переночував у їдної баби і не знає, шо то його село і на другий день об'явивсь громаді. 3) Дѣлаться, сдѣлаться явнымъ. Нема бо нічого схованого, щоб не об'явилось.
Помстник, -ка, м. Мститель. Рука Господня помстників карає.
Рюмса, -си, об. Плакса.
Челюстники, -ків, м. мн. = челюсти. Cм. челестник.
Шляма, -ми, ж.
1) То мѣсто на концѣ доски, которое остается не отдѣленнымъ пилою, а отколотымъ.
2) У человѣка: ключица.