Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відвикати, -каю, -єш, сов. в. відвикнути, -ну, -неш, гл. Отвыкать, отвыкнуть.
Замкну́ти, -ся. Cм. замикати, -ся.
Клопитися, -плюся, -пишся, гл. Ссориться. Вх. Лем. 425.
Ле́жаний, -а, -е. Достающійся безъ труда. У нас грошей лежаних нема. Грин. І. 244. Попові а котові лежаний хліб. Ном. № 8071.
Німіти, -мі́ю, -єш, гл. Нѣмѣть. Мати дивиться на неї, од злости німіє. Шевч. 23. Поле німіє. Шевч. Біль німіє трохи.
Покращати, -щаю, -єш, гл. 1) Похорошѣть, сдѣлаться красивѣе. Той чіпок так пристав до її лиця, що вона вдвоє покращала. Левиц. Пов. 64. 2) Сдѣлаться лучше.
Пуд I, -да, м. Пудъ. Дві каменюки, кожна в десять пудів. Стор. МПр. 113.
Скрепиця, -ці, ж. = скрипиця 1. Взяли Донця, піймали, назад руки зв'язали, та й повели в темниці, закували в скрипиці. Чуб. V. 952.
Соцькувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть сотскимъ. Мій син соцькував. Новомоск. у.
Стиранка, -ки, ж. Кушанье = затірка. Вх. Лем. 470. Бив циган циганку за пісну стиранку. Фр. Пр. 29.