Бараболінник, -ка, м. Пирогъ съ картофелемъ.
Висловок, -вка, м. Выраженіе. Навіть висловок: «ad majoren Dei gloriam» взято цілком із Корана.
Виставати, -стаю, -єш, сов. в. вистати, -стану, -неш, гл.
1) Быть достаточнымъ ставать, стать. Употребляется только безлично. Як вистало на юшку, то вистане й на петрушку.
2) Выступать, выступить, выйти, уйти. Вже (молода) з панянства вистає, до старих людей пристає.
3) Выдаваться, выдаться впередъ, выступить.
Зла́гожуватися, -жуюся, -єшся, гл. = злагоджуватися. От злагожується зять на весні вже, чи коли там, іти орать.
Краятися, краюся, -єшся, гл. О сердцѣ: разрываться. Крається серденько на дві половини. А в мене ся серце крає, шо'м любив, а не взяв.
Позавивати, -ва́ю, -єш, гл.
1) Обмотать, обвить (многихъ, многое). Пусти ж мене, мати, в той сад погуляти, свого миленького кости позбірати, на тихім Дунаю переполоскати, в шовкову хустину позавивати.
2) Завить. Я б свої кучері та позавивала. Місяць дощовий буде, бо як народився, то ріжки униз спустив; а як такий, що так і позавивав ріжки вгору, то не буде дощу.
Посильняти, -ня́ю, -єш, гл. Укрѣплять. Невидима Божа сила його посилняє.
Рум'янитися, -нюся, -нишся, гл. Краснѣть, рдѣть. Личко рум'яниться.
Спричинитися 2 Cм. спричинятися.
Терно, -на, с. Ягода терна. Та урве собі чорноє терно.