Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вітряно нар. Вѣтрено.
Натяти, -ся. Cм. натинати, -ся.
Пасчин, -на, -не. Принадлежащій пасхальному хлѣбу. Саджає... паску до печі, а також пасчину посестру. МУЕ. III. 44.
Покатувати, -ту́ю, -єш, гл. Подвергнуть истязанію, помучить. Ой, ой він мене... покатує. Чуб. V. 617.
Поперти, -пру, -реш, гл. 1) Напереть. Прожогом вискочили козаки і поперли на ляхів. Стор. МПр. 122. 2) Побѣжать. Як почув се циган, як попре додому, і чобіт не набув. Драг. 192. 3) Швырнуть. Да з словом сим на їх поліном і попер. О. 1861. IV. 62. 4) Потащить. Шуліка ухопив курчя, а за ним потяглись угору і останні курчята з квочкою, бо звязані були міцно: так усіх і попер шуліка. Чуб. II. 529.
Попісцяти, -цю, -циш, гл. Пососать. Як попісце корову теля, то й дасться здоїти. Волч. у.
Похолодити, -джу́, -ди́ш, гл. Охладить.
Скорбити, -блю́, -би́ш, гл. Причинять скорбь. Старого лиш скорбили, серденько му точили. Млак. 72.  
Тарко, -ка, м. Кличка пестрой собаки. Шейк.
Холибати, -баю, -єш, гл. Колыхать. Щось так ніби рантух над головов мені холибає.... А все то висше, то низше мені понад голову. ЕЗ. V. 214.