Злючка, -ки, об. ум. отъ злю́ка.
Зривки, -вок, ж. мн. Деревья съ полуснятыми плодами. Ще нарвала ягід (вишень) на зривках — де-не-де зосталось, — поки ту ягідку піймаєш.
Зуривочний, -а, -е. Непрочный, шаткій. Слово сомнительное, встрѣченное лишь въ пѣснѣ о Саввѣ Чаломъ, видимо подправленной кѣмъ-то и напечатанной въ «Запорожской Старинѣ» Срезневскаго: Хоч спісивий, не спісивий, пани кажуть, Сава, да недобра, зурівочна стала його слава.
Мартопля́с, -са, м. Вертопрахъ, фигляръ. Там мартопляс кричав, сміявся.
Попідсинювати, -нюю, -єш, гл. Подсинить (во множествѣ).
Прищепатися, -паюся, -єшся, гл. = прищеплюватися.
Розлупатися, -паюся, -єшся, гл. Продрать глаза (послѣ сна). Поки встане та начухається та розлупається та роздивиться, а робота стоїть.
Сопротивний, -а, -е. = супротивний. Сопротивна хвиля затопляє.
Укрівля, -лі, ж.
1) Покрывало, покрышка.
2) Покрываніе (крыши).
Хура 1, -ри, ж. Нагруженный кладью возъ, сани съ кладью, кладь. Приїхали козаки аж трьома хурами. Що на перву хуру скриню та перину, а на другу хуру все сребро та злото, а на третю хуру сама Хайка сіла. Бувало накладуть хуру хліба, як тільки може снасть винести. Тепер посилає мене (хазяїн) з хурою в Одесу. Хури не брали. стати під хуру. Подрядиться везти кладь. Сергій.... із під хури вернеться.