Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Богила, -ли, ж. = бугила. І твій барвінок хрещатий заріс богилою. Шевч.
Вибоїстий, -а, -е. Ухабистый. Вибоїста дорога. Желех.
Вогневиця, -ці, ж. = огневиця.
Допі́ро, допі́ру, нар. Теперь только, лишь только, только что. Драг. 44, 45. Грин. ІІІ. 360. Чуб. II. 45. Чого я тужу, чого я нужуся? Чого я допіро плакати учуся? Чуб. 450. Радий, наче допіро народився. Рудч. Ск. II. 160. Повів їх до клуні і дав їм по копі: Богові копу, Петрові копу і Павлові копу, та й допіру дає їм пообідати. Чуб. III. 157. Ми оце допіро приїхали. Уман. у.
Змовити, -ся. Cм. змовляти, -ся.
З'яструбіти, -бію, -єш, гл. Сдѣлаться подобнымъ ястребу. Коли сова з'яструбіє, то вище сокола літає. Ном. № 4225.
Перешукати Cм. перешукувати.
Подіркуватий, -а, -е. Ноздреватый, скважистый, пористый. Конст. у.
Попередзвонювати, -нюю, -єш, гл. Окончить звонить (во множествѣ).
Прискригнути, -ну, -неш, гл. Прикрутить, поставить въ стѣснительное положеніе. Як прискригне, що ради не можно дати, то йдем помочі шукати.