Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вадкий, -а, -е. 1) Вредный. 2) Тошный. Уман. IV. 120.
Дармо́й, -мо́ю, м. Рѣшето съ большими отверстіями. Гайсин.
Лицюва́ти, -цюю, -єш, гл. 1) Перелицовывать. Сім раз відрізали — довга, сім раз лицювали — нова. Ном. № 11139. 2) = личити. Тобі тото́ не лицює. Желех.
Моче́на, -ної, ж. Настоенная водка. Будем мочену пити. Зміев. у. Кв. II. 158.
Намогти́ся Cм. намагатися.
Оманець, -нця, м. = манівець. Яром, яром за товаром, — оманцями за вівцями. Гол. III. 79.  
Оправдовуватися, -вуюся, -єшся и оправдуватися, -ду́юся, -єшся, сов. в. оправди́тися, -джуся, -дишся, гл. Оправдываться, оправдаться. Хто ся оправдує (а зовсім винний), того як гору вздув. Ном. № 7429. Циган оправдився. Мнж. 115. Оправдалась премудрість од дітей своїх усіх. Єв. Л. VII. 35.
Раковиння, -ня, с. Раковая скорлупа. Чуб. І. 71.
Роздзяплювати, -люю, -єш, сов. в. роздзяпити, -плю, -пиш, гл. Раскрывать, раскрыть, растворять, растворить настежь, разинуть. Оце роздзяпив двері, як теща рот. Ном.
Штовхан, -на, м. Толчекъ, тумань. І ласкою умовляв її.... иноді й штовханів давав. Грин. II. 165. Вона вже боялась чоловіка, боялась, щоб він їй не дав штовхана збоку. Левиц. І. 536.