Випинати, -на́ю, -єш, сов. в. випнути и вип'ясти, -пну, -неш, гл.
1) Выставлять, выставить впередъ, выпячивать, выпятить.
2) Выпучивать, выпучить. Кобза як не випинав баньки.... однак не розгледів. Вип'яв очі — неначе ті баньки.
Гайно нар. Мѣшкотно, медленно.
Забре́зкнути, -кну, -неш, гл. 1) Обрюзгнуть. 2) Сдѣлаться водянистымъ; покрыться слизью (о квашеньѣ и пр.). Буряк який, та й той у льоху забрезкне. Отто і діжка забрезкла.
Зві́нка, -ки, ж. 1) Карта бубновой масти. 2) Раст. Campanulae.
Курлу! меж., выражающее крикъ журавля. Коли це один журавель: курлу!
Мані́р, -ру, м. Манеръ, образецъ. У нас юпки не на такий манір шиють.
Панікадило, -ла, с. = паникадило.
Підмога, -ги, ж. Помощь, пособіе. Підмогу вам готуємо. Нещасному — підмога його друзі.
Поріст, -росту, м. Ростокъ.
Споружитися, -жуся, -жишся, гл. Собраться со средствами, съ силами на что, приготовиться къ чему. Я тільки споруживсь іти в волость, аж і він тут їде. Що ти бовкунцем ореш? — Та нема паноче, другого волика; оце насилу споружились на одного.