Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безумовно нар. Безусловно. Желех.
Вивільга, -ги, ж. Иволга. Кричить жовта вивільга. О. 1862. IV. 72.
Відтручення, -ня, с. Отталкиваніе, оттѣсненіе.
Заґеро́вувати, -вую, -єш, сов. в. заґерува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Загинать, загнуть. Почали заґеровувати ногу за голову; аж кістки їй тріщать, а вона її суверделить угору. Грин. II. 167. 2) Запрашивать, запросить дорого. Заґерував ти з його багато. Лохв. у.
Переплисти Cм. перепливати.
Побалазувати, -зую, -єш, гл. Испачкать (пальцами). Побалазував пальцями та й їж після його.
Пождати, -жду, -жде́ш, гл. Обождать, подождать. Пожди, небого! ще козак за мною їде. Г. Барв. 380. А пожди но! Н. Вол. у. Чи зараз, чи пождавши поїдеш? Н. Вол. у.
Полощувати, -щую, -єш, гл. ? Та покощувано і полощувано шишечку. Мил. 155.
Скожушитися, -шуся, -шишся, гл. Вздуться, отстать и приподняться (о кожѣ на тѣлѣ, глинѣ на стѣнѣ и пр.). Як помазала цією глиною, то воно так і скожушилось, наче оддулось. Новомоск. у.
Харцизство, -ва, с. Грабежъ, разбой. Чума, война, харцизство, голод. Котл. Ен. ІІІ. 27.