Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бездітник, -ка, м. Бездѣтный человѣкъ. Вх. Зн. 2.
Блідота, -ти, ж. Блѣднота, блѣдность.
Котрий Cм. которий.
Надої́ти Cм. надоювати.
Пісняк, -ка, м. Постникъ. К. ПС. 112.
Поникати II, -ка́ю, -єш, сов. в. поникнути, -ну, -неш, гл. Поникать, поникнуть, склониться. Бабуся старенька-старесенька, аж до землі поникає. МВ. (О. 1862. III. 55). Поникли голови козачі неначе стоптана трава. Шевч.
Спричинуватіти, -тію, -єш, гл. = спричи́нитися.
Ціпа-ціпа, меж. = ціп 2. Вх. Уг. 274.
Шерехатий, -а, -е. = шерепатий. Вх. Зн. 81.
Шудра, -ри, ж. Наложница, незаконная жена. Желех. Kolb. II. 154.