Вивітрюватися, -рююся, -єшся, сов. в. вивітритися, -рюся, -ришся, гл. Вывѣтриваться, вывѣтриться.
Живки́й, -а́, -е́. Живой, проворный, энергическій. Ярош живкий чоловік.
Закурі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Задымиться, подняться пыли; побѣжать такъ, что пыль поднимается. Чорт сам не свій. «Ой, пропав же я, каже, пусти мене, пусти!»... Чоловік тоді його зсадив з груші, — чорт аж закурів.
Кісничок, -чка, м. Ум. отъ кісник.
Мря́чний, -а, -е. Туманный, дождливый.
Облагодитися, -джуся, -дишся, гл. Устроиться; поправить, починить. Повітка похилилась на бік, покрівля світиться, стріхи обсмикані, огорожа сиплеться. Нема за що облагодитися московці.
Отяжіти, -жію, -єш, гл. 1) Отяжелѣть. 2) Обремениться. В неї очиці отяжали слізьми.
Прач, -ча, м. = праник. , Отто тобі, мати, і прач на загаті: як будеш, прачем прати, будеш мене споминати. Ум. прачик.
Стелепнути, -пну, -неш, гл.
1) Затрясти, тряхнуть.
2) Затрястись.
Шкрябання, -ня, с. Царапанье.