Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Боярство, -ва, с. Боярство, бояре. Греб. 328.
Заміша́нець, -нця, м. Малороссъ изъ окрестностей Коросно, живущій среди мазуровъ. Вх. Лем. 416.
Крумкач, -ча, м. Воронъ. Кіев. г. Вх. Лем. 428.
Ладити, -джу, -диш, гл. = лагодити 1 и 2. 1) На вдовина сина шибеницю ладять. Чуб. Неня з кухарками ладять страву. Федьк. 2) Ой зацвіла калинонька в лузі, вломилася поличенька в плузі. Ой чи мені поличеньку ладити, чи до дівчини на зальоти іти? Чуб. V. 377.
Переломити, -ся. Cм. переламувати, -ся.
Пооблипати, -паємо, -єте, гл. Облипнуть (во множествѣ). Сорочки на їх мокрісінькі, так і пооблипали. Черниг. г.
Потухати, -ха́ю, -єш, сов. в. потух(ну)ти, -хну, -неш, гл. Потухать, потухнуть.
Ратюга, -ги, ж. Ув. отъ ратище. О. 1862. VI. 76.
Слутити, -чу, -тиш, гл. Дѣлать слутим. Угор.
Тутошній, -я, -є. = тутешній.