Бісяка, -ки, м. Ув. отъ біс.
Вижахати, -хаю, -єш, гл. Прогнать страхомъ. Віл усе лягав, то ми як підсипали під його жару, то ви жахали — тепер уже годі лягати.
Голубиний, -а, -е. 1) = голуб'ячий. Крила.... голубині. 2) Переносно: незлобивый, кроткій. Уродилася Настуся — серце голубине.
Да́вно 1, -на, с. (Употребляется только въ косвенныхъ падежахъ). А тут бур'ян, піски, тали, і хоч би на сміх де могила о давнім давні говорила. І батьки наші казали, що зробив ти в давні давна. З да́вна, з да́внього да́вна, з да́вніх даве́н. Издавна, съ незапамятныхъ временъ. Був собі дід та баба, з давнього давна у гаї над ставом удвох собі на хуторі жили. Ви, тітко, кажете, що се Музичин грунт, з давніх давен. Адже ж у давнього Музики було багато степу. Це ще з давніх давен у нас повелося.
Ді́донько, -ка, м. Дѣдушка. Ум. отъ дідо. Ой, дідоньку, дідоньку, шовковая борода.
Зменшити, -ся. Cм. зменшувати, -ся.
Осла, -ли, ж. Оселокъ.
Похрупати, -паю, -єш, гл. = похрумати.
Сірка, -ки, ж.
1) Ум. отъ сіра.
2) Сѣрка къ ушахъ.
Устид, -ду, м. Стыдъ. Йому такий встид, як тій кобилі, що віз переверне.