Бурлак, -ка, бурлака, -ки, м. 1) Бобыль, бездомный человѣкъ, работникъ вдали отъ родины. Бурлак сам горить як свічка: як до роботи, як до охоти. Нема в світі так нікому, як бурлаці молодому, що бурлака робить, заробляє, аж піт очі заливає, а хазяїн його лає. 2) Холостякъ. Любої пари не знайшов, а побратись аби як не гоже.... Так довіку бурлакою й зоставсь наш Гриць. Козаче, бурлаче, що тебе зсушило? Ум. бурлаченько. бурлачок.
Глист, -та, м. Глиста.
Зві́нка, -ки, ж. 1) Карта бубновой масти. 2) Раст. Campanulae.
Крижик, -ка, м. Ум. отъ криж.
Лю́ляння, -ня, с. Баюканье.
Наверну́ти, -ся. Cм. навертати, -ся.
Нехтянка, -ки, ж.
1) Нефтяной колодезь.
2) Сосудъ для нефти.
Палечний, -а, -е. О колесѣ: зубчатый или съ кулаками. Палешне колесо.
Срібник, -ка, м. = срібняк. Найшов два срібника, се б то два срібних карбованця.
Шпичакуватий, -а, -е. Колючій, иглистый.