Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Боголюбець, -бця, м. Боголюбецъ.
Віспарь, -ря, м. Оспопрививатель. Полт. г. Екат. г.
Глоба, -би, ж. 1) Согнутое отъ природы дерево. 2) Желѣзный клинъ. Черниг. 3) Переносно: хлопоты, забота, обуза, непріятность. Оце мені глоба на шию з отцією роботою!
Грубу́ля, -лі, ж. Толстуха. Мати грубуля, дочка товстуля, а син кучерявий. (Загадка: печь, огонь, дымъ). Ном., ст. 299, № 301.
Зробок, -бка, м. Истощенный работою, негодный уже къ работѣ человѣкъ. Желех.
Метуши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Суетиться. Як ні лає, як ні кричить на неї пані, — бабуся не лякається, не метушиться: іде тихо, говорить спокійно, дивиться ясно своїми очима ясними. МВ. (О. 1862. III. 61).
Обрьохкатися, -каюся, -єшся, гл. = обрепатися.
Озиркнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = озирнутися.
Ремезувати, -зу́ю, -єш, гл. Крѣпко сдѣлать что нибудь. Черном.
Черсати, -са́ю, -єш, сов. в. черснути, -ну, -неш, гл. 1) = чухати, чухнути. Вх. Зн. 80. 2) Тереть, тернуть, провести чѣмъ-либо по чемъ. Вх. Зн. 80. 3) Бѣжать, побѣжать (Cм. чухрати). Вх. Зн. 80.