Бувалий, -а, -е. Бывалый, опытный. Не питай старого, а питай бувалого.
Дошу́куватися, -куюся, -єшся, сов. в. дошука́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Доискиваться, доискаться. Заховає кінці так, що ні жоден чоловік не дошукається до правди. Що ти гріхи мої перебіраєш, переступу дошукуєшся грізно.
Ду́дочка, -ки, ж. Ум. отъ дудка. 1) Маленькая свирѣль. Вийди, Грицю, на улицю і ти, коваленку, заграй мені у дудочку стиха помаленьку. вони всі в одну дудочку грають. Всѣ однимъ заняты, всѣ одинаковы. 2) Трубочка. У тоненьку скляну дудочку.... налиймо води і нагріймо її, то вода підійметься вгору. 3) Родъ танца. Тут инчі журавля скакали, а хто од дудочки потів.
Згрі́зність, -ности, ж. Строгій видъ. Старшині тра згрізність мати.
Омоскалювати, -люю, -єш, сов. в. омоскалити, -лю, -лиш, гл. = обмоскалювати, обмоскалити. Омоскалений писарь.
Підбережка, -ки, ж. пт. = берегуля.
Поробити, -блю́, -биш, гл.
1) Сдѣлать (во множествѣ). Понакладали гори скель, ніби так сам Господь їх поробив. О6. Поробили собі маленькі списи.
2) Причинить болѣзнь злой волей или какимъ либо чародѣйскимъ дѣйствіемъ.
Смалій, -лія, м. Человѣкъ жгущій, опаливающій что-либо; въ частности: рѣжущій и опаливающій свиней.
Тельбух, -ха, м. чаще во м. ч. тельбухи. Внутренности брюшной полости. Ум. тельбушо́к.
Тюкання, -ня, с. Кричаніе тю.