Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відціль нар. = відсіль.
Гряді́ль, -ля, м. = Граділь. Угор. Вас. 199.
Заду́блювати, -люю, -єш, сов. в. задуби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Выдѣлывать, выдѣлать, выдубить (кожу). Гол. Од. 66. 2) О животныхъ: поднимать, поднять вверхъ хвостъ. Задубили коні хвости. О людяхъ: поднимать, поднять одежду, обнаживъ нижнюю часть тіла.
Збабі́ти, -бі́ю, -єш, гл. Обабиться. Коли дівці сходить на вінці, то збабів. Ном. № 8998.
Згорджа́ти, -джа́ю, -єш, сов. в. зго́рдити, -джу, -диш, гл. Пренебрегать, пренебречь. Не раз єси, не два добрими людьми згордила. Гол. IV. 275.
Кумбук, -ка, м. 1) Пихта, у которой, еще молодой, срубленъ былъ вершокъ, отчего она не растетъ вверхъ, а раскидывается вѣтвями в ширину. Шух. І. 165. 2) Кривое, негодное къ употребленія) дерево. Вх. Зн. 30.
Ли́жка, -ки, ж. 1) = ложка. Треба миски, треба лижки. Грин. III. 678. 2) Ножъ, которымъ вырѣзывается углубленіе въ ложкѣ. Шух. І. 247. 3)жаб'я. Головастикъ. Вх. Лем. 413.
Незаборонний, -а, -е. Невозбранный.
Підсудній, -я, -є. Находящійся подъ судомъ, подсудимый. Йому не минеться; аби трохи де вкрав, то зараз його зроблять підсуднім чоловіком. Васильк. у. І що то кажіть? Одколи живу на світі, — не траплялося, щоб підсуднього настановили громадським урядником. Васильк. у.
Фикати, -каю, -єш, гл. Фыркать, сердиться. Ти, мамонько, не фикай, лем ладоньку напихай. Гол. IV. 387.