Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відтягувати, -гую, -єш, гл. = відтягати.
Ґивтну́ти, -ну́, -неш, гл. = Ковтнути. Вх. Лем. 407.
До́питки, -ків, м. мн. Вопросы. Тоді питай, відказувати буду, або мені на допитки відказуй. К. Іов. 29.
Заса́дчик и заса́дчичок, -чка, м. Ум. отъ засадець.
Кирниця, -ці, ж. = криниця. У лузі при кирниці, при студеной водиці. Гол. Ум. кирниченька, кирничка.
Ладувати, -ду́ю, -єш, гл. 1) Грузить, нагружать. 2) Заряжать. Галиц. 3) = ладнати. Вх. Зн.
Посирий, -а, -е. Сыроватый. Лебед. у.
Посмілішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться смѣлѣе.
Почепичка, -ки, ж. ? Шовкові почепички, а яворове бердо, — дай же нам, Боженьку, пов'язати Марусю твердо. Гол. IV.
Шкуропея, -пеї, ж. По народному повѣрью: царица змѣй. Що то за змія — шкуропея? — Над усіма старша. У неї голова золота, усіх гадюк вона у вирей веде. Грин. II. 316.