Ґелю́х, -ха́, м. 1) Внутренности, потроха. 2) Брюхо. 3) Брюханъ.
Жучи́ще, -ща, м. Ув. отъ жук.
За́зуб, -ба, м. 1) Зазубрина, зарубка. 281. 2) Родъ ловушки для лисиць. Cм. пасть.
Ма́ндра, -ри, ж. Раст. ?
Намага́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Стремиться къ чему-либо, порываться. Через гору високую вітрець шмагає. 2) Одолѣвать. Сидить Маруся край оконечка, сон її намагає.
Наполега́ти, -га́ю, -єш, гл. = наполягати. Одначе таки наполегали на їх, щоб узяли. А я все наполегаю: скажи та скажи!
Реміняка, -ки, ж. Ув. отъ ремінь. На що мені женитися, на що мені панство: коло купрів реміняка — то все господарство.
Ряхтяний, -а, -е. Блестящій, сверкающій? Ряхтяна звіздиця.
Уподоба, -би, ж. Вкусъ, удовольствіе, все, что нравится. Я собі шапку таки по своїй уподобі вибрав. уподо́ба, не вподо́ба съ глаголомъ въ неопред. накл.: пріятно, непріятно, нравится, не нравится. Не вподоба, мати, з конем розмовляти, — ой час і година дівчини шукати. до вподоби бути, припадати. Нравиться, быть по вкусу. Ох, дитино моя! чи то ж до пари? кажу. — До пари, до любої вподоби! Робота не важка, саме припала йому до вподоби. Нащо й худоба, коли жить не вподоба. в уподо́бі бути. Нравиться. Багато мене сватало, та ніхто мені не був у такій уподобі, як один парубок. з уподобою. Съ удовольствіемъ. Куди ні заносилась наша весела або смутна пісня.... всюди.... слухано її з уподобою. Ум. уподо́бонька. На її красу не надивитись.... уподобонькою звали: он іде наша вподобонька.
Шпірувати, -ру́ю, -єш, гл. Сѣчь, мучить. Паничі Йвася шпірують — не догодив.