Пихорнути, -ну, -не́ш, гл. Сильно толкнуть. Як пихорне́ його.
Покотити, -кочу, -тиш, гл. 1) Покатить. Покотив бублик — кіт ухопить. Вона його за ворота собаками випровадила, а по його сліду каменем покотила. І гори покотив би. И горя мало. 2) Покатить, поѣхать, ринуться. На хмарі в Пафос покотила. Сів на повозку і покотив у місто. Як та туча, куди луча, так і покотили. Пішло пожарище гулять степом: геть покотить і дим, і полум'я. О водѣ: хлынуть. Маленька річечка, що так тихенько йшла, заклекотіла, заревла і через греблю покотила. Cм. покочувати.
Поцятатися, -та́юся, -єшся, гл. Сыграть въ четъ и нечетъ.
Розсвітити, -чу, -тиш, гл. Разжечь, заставить ярко горѣть. Запали в печі!... От вона розсвітила. Розсвітив йому свічку, аж з очей іскри летять.
Розшпінкуватися, -куюся, -єшся, гл. Разстегнуться.
Скоробреха, -хи, об. Враль, лгунъ.
Слабнути, -ну, -неш 1) Слабѣть. Його ноги слабли, очі темніли. 2) Разбаливаться, разнемогаться. Чим раз гірше почала тота жінка (хвора) слабнути.... Пішов тогди той ангел і виймив душу з тої сироти жінки.
Соловієчко, -ка, м. Ум. отъ соловій.
Таволожник, -ка, м.
1) Spiraea crenata L. 2 — пужний. Spiraea hypericifolia L.
Шевців, -цева, -ве Принадлежащій сапожнику.