Вимова, -ви, ж.
1) Выговоръ, произношеніе.
2) Обусловленное договоромъ добавочное вознагражденіе. Вимова така: окромі грошей, одежа й харч.
3) Отговорка. Ум. вимовка. Ти береш тридцять рублів, а вимовна яка есть у тебе? Хоч свита або що?
Зав'я́ти, -в'я́ну, -неш, гл. Завянуть, увянуть. Може він таку пісню знає, що як би заспівав, то й волос би зав'яв. Одно зацвіла, а друге зав'яло, навіки зав'яло.
Красулька, -ки, ж.
1) Ум. отъ красу́ля.
2) Насѣк. Karabus nitens.
3) мн. = красоля.
Кропити, -плю́, -пиш, гл. Кропить, окроплять. Сонце світить, дощик кропить. Кропи нас, мати, свяченою водою.
Кулеба, -би, ж. Густой переваренный куліш.
Маля́, -ля́ти, с. Малютка, малышъ. Нашому маляті лиш слинку ковтати. Ум. малятко.
Нікудою нар. Некуда, нѣтъ пути (употребляется только, когда говорится о дорогі). От ти вже назад не вийдеш, бо нікудою.
Обпоминати, -не́ю, -єш, гл. Помянуть за упокой. Треба (покійника) обпоминати.
Підхмелятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. підхмелитися, -лю́ся, -лишся, гл. Напиваться, напиться пьянымъ. І півом ся підхмеляли і горілицею.
Слободно нар. Свободно. Ум. слободне́нько, слободнесенько.