Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Віднога, -ги, ж. 1) Каждая часть развѣтвленія (дороги, древеснаго ствола). Дорога вилами росходиться: та віднога, що на гору, йде в город..., а друга йде долиною. Св. Л. 215. Дуб був високий, а на дубі три одноги були. КС. 1883. I. 57. 2) Рукавъ рѣки. Желех. 3) Отрогъ горы. Желех.
Галочка, -ки, ж. Ум. отъ галка. 2) = галонька 2.
Гладше нар. Сравн. ст. отъ гладко.
Дова́жок, -жку, м. Довѣсокъ.
Зачумакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Начать чумачить. 2) Заработать чумачествомъ.
Міня́к, -ка́, м. зробити міняка. Помѣняться. Мир. ХРВ. 364. Cм. мінька, міньки.
Настарчати, -ча́ю, -єш, гл. = настачати. А я зілля настарчаю, їх із лиха виручаю. Стор. МПр. 159.
Обхід, -ходу, м. Обхожденіе, обращеніе, движеніе вокругъ.  
Тях меж. = тьох. 2. Малий соловійчику, тях, тях, тях! Гол. III. 344.
Шевчина, -ни, м. = швець.