Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

А́зик, -ка, м. Ум. отъ аз.
Виділ, -лу, м. 1) Выдѣлъ, удѣлъ. 2) Отдѣлъ, раздѣлъ. Желех. 3) Комитетъ, бюро, правленіе общества и пр. Желех.
Гетьма́н, -на, м. Гетманъ. Без гетьмана військо гине. Ном. №751. Ей, чи гаразд, чи добре наш гетьман Хмельницький починив, що з ляхами із мостивими панами у Білій Церкві замирив. АД. II. 110. Ум. гетьманонько. К. ПС. 21.
Джупельце, -ця, с. Ум. отъ джупло.
Краснокорінь, -ня, м. Раст. a) Echium rubrum L., б) Onosta echioides L. ЗЮЗО. I. 121, 130.  
Підкрасти, -ся. Cм. підкрадати, -ся.
Послухняний, -а, -е. Послушный. Розумний та послухняний був. О. 1862. V. 106.
Почепитися, -плю́ся, -пишся, гл. Нацѣпиться.
Ростроюдитися, -джуся, -дишся, гл. Воспылать (любовью). Ростроюдився коханням до дівки гарної насправжки. Полт. г.
Удовольнення, -ня, с. Удовлетвореніе.