Вигноювати, -ноюю, -єш, сов. в. вигноїти, -ною, -їш, гл. Унаваживать, унавозить. У добре вигноєнім городі копають підмети — грядки. Вигноїла наша якономія цей год 25 десятин.
Вутюхна, -ни, ж. = вутка.
Заплями́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Запятнить, запятнать.
Змінятися I, -ня́юся, -єшся, гл. Помѣняться. А ну, зміняймось!
Зрозуміти 2, -мі́ю, -єш, гл. Понять. Поки, теє зрозумівши, згоду учинили. Ви так зписьменна говорите, що я того не зрозумію.
Набагни́ти Cм. набагняти.
Страчувати, -чую, -єш, сов. в. стра́тити, -чу, -тиш, гл.
1) Утрачивать, утратить, терять, потерять. Стратила я щастя і літа страчу.
2) Лишать, лишить жизни, казнить. Страть свого брата, як він додому прийде, то тоді я тебе за жінку візьму. Вже Харька стратили й заховали. — дитя. Производить, произвести выкидышъ.
Увігнутися Cм. угинатися.
Хизуватися, -зуюся, -єшся, гл. Хвастать, спесивиться. Хизується, неначе на пристяжці.
Цупити, -плю, -пиш, гл. Тянуть, тащить. Цупить із печі горшки, аж крекче. Навіщо ти москаля так щиро цупиш на мотузці? Наліг (вітер) ма козака, одежу з його цупить.