Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Граби́льно, -на, с. Ручка въ грабляхъ. Васильк. у.
Гу́ком нар. Много. Дід бабу дрюком: йому меду гуком. Ном. № 13968. Гуком бараболі. Грин. ІІІ. 556. Тепер у мене гуком свиней. Г. Барв. 420.
Заруча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. заручи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Обручать, обручить. А вже ж твою дівчиноньку заручили люде. Чуб. V. 111. 2) Только сов. в. Наставить руки? Примѣръ Cм. при словѣ заножити.
Засмачи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Приправить (кушанье). Куліш пісний. Чом же ти його не засмачила? Грин. II. 177.
Подудрювати, -рюю, -єш, гл. Ворчать, брюзжать. Вх. Уг. 260.
Прогуторити, -рю, -риш, гл. Проговорить нѣкоторое время.
Ридванний, -а, -е. Относящійся къ ридвану.
Розчухрати, -ра́ю, -єш, гл. 1) Разрубить надвое. 2) Разбросать, раскидать. Всі човники їх (море) розчухрало. Котл. Ен. I. 10. Ввесь город розчухрав. КС. 1883. V. 354.
Уїлий, -а, -е. = уїдливий. Вх. Лем. 398.
Чоботоробець, -бця, м. Названіе сапожника въ шутливомъ величаніи, сложенномъ на манеръ церковнаго: Величаєм тя, шевче чоботоробче, і чтем твоє шило і правило, твоє погане ремісло! Гн. II. 214.