Вадити, -джу, -диш, гл.
1) Вредить. Ледачому животові і пироги вадять. Хліб на хліб не вадить. Багацько не вадить. Як не чує, то й не вадить.
2) безл. Тошнить.
Відмолювати, -люю, -єш, сов. в. відмолити, -лю, -диш, гл. Отмаливать, отмолить. Щоб відмолювали тяжкії мої гріхи. Буду просить Бога.... може ще і одмолю його (сина).
Дзвінки́й, -а́, -е́. Звонкій, звучный. Горщик дзвінкий. Голос дзвінкий. Дзвінкий регіт такий чути, що пит і роскочується.
Киватися, -ва́юся, -єшся, гл. Качаться. Покачиваться. Ой п'є Байда та й кивається, та на свою цюру поглядається.
Крамарство, -ва, с. Торговля. Одначе протисся (до багацтва) не крамарством, а більше промислами.
Обучати, -ча́ю, -єш, сов. в. обучи́ти, -чу́, -чиш, гл. Обучать, обучить.
Палка, -ки, ж.
1) Палка. Варувався кия, та палкою дістав.
2) Шишка (на болотныхъ растеніяхъ).
3) Стебель безъ колоса. Ум. палочка.
Паратарь, -ря, м. Родъ продолговатаго ковра вѣшаемаго на стѣнѣ.
Скринька, -ки, ж. 1) Ум. отъ скриня. 2) Ларчикъ, шкатулка. Виніс скриньку з грошима, а мабуть було у їй сот три рублів. 3) Часть ремісника (Cм.). Ум. скринечка.
Утятина, -ни, ж. Утиное мясо. Ум. у́тятинка.