Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зостарити, -рю, -риш, гл. = зістарити. Синів не женила, дочок не 'ддавала: зостарило мене, що я заробляла. Чуб. V. 927.
Капустниця, -ці, ж. = капу́ста 3. Кусок хліба на полиці киця не доїла, капустниця під лавкою іще не скисліла. Грин. III. 327.
Кукулюх, -ха, м. Улитка. Kolb. І. 54.
Обселити, -ся. Cм. обселяти, -ся.
Перепиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. перепитися, -п'юся, -п'єшся, гл. Перепиваться, перепиться, упиться. Не слухайте, се він перепивсь та з п'яну химери погнав. Кв.
Проточити, -чу́, -чиш, гл. 1) Прогрызть; прорыть (нору). Так уже добре накрила діжку з борошном од мишей; а вони дірку проточили і таки долізли до борошна. Харьк. г. 2) Очистить на грохотѣ (зерновой хлѣбъ). 3)голову. Надоѣсть постоянными настояніями, приставаніями и пр. Вже він проточив мені голову: єднайте та й єднайте Оленку. Г. Барв. 397.
Розбісоцький, -а, -е. = бісовський. Ой як отаман та соцький, то вони сини розбісоцькі. Чуб. V. 1012.
Суспиця, -ці, ж. = суржик 1 = суропиця. Вас. 204. Сей год я посіяв жита на три упруги да овса — на два, да ще суспиці усякої на упруг, — не більше. Нѣжин. у.
Убухати Cм. убухувати.
Щепити, -плю, -пиш, гл. Прививать (деревья, оспу). Тоді як щепи ми щепили. Шевч. 495.