Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буздерево, -ва, с. = буз. Полт.
Живу́щий, -а, -е. 1) Живой, живущій. Такеньки тижні сходили, що вона, живуща, була наче мертва. МВ. ІІ. 147. Трохи одпочила стара мати недобита; живущую силу сила ночі оживила. Шевч. 615. 2) Оживляющій, животворный. Було там дерево живуще, таке, що чоловік, годуючись його овощами, не вмер би ніколи. Опат. 6. живу́ща й сцілю́ща вода. Сказочная живая и мертвая вода. Ох підпалив дрова, наймита спалив.... углину сприснув живущою водою, — наймит знов ожив. Рудч. Ск. II. 109. І немощну мою душу за світ посилаю сцілющої й живущої води пошукати. Шевч. 263. 3) Вѣчно живой. Усе тінь минуща, одна річ живуща: світ з Богом. Ном. № 393.
Ільмина, -ни, ж. Вязовое дерево. ЗЮЗО. І. 140.
Матери́зна, -ни, ж. Наслѣдство, полученное послѣ матери. Князь прогайнував усю батьківщину, зоставив їй (жінці) тілько будинок невеличкий у місті з садочком і двором, бо то була її материзна, — того вже не зміг прогайнувати. МВ. ІІ. 32.
Медни́й, -а́, -е́ Обильный медомъ; медоносный. Медний рік. О. 1861. XI. Свид. 60. Щоб ваша бджола все медна була. О. 1861. Свид. 62.
Парубкувати, -ку́ю, -єш, гл. Вести холостую жизнь, быть неженатымъ парнемъ. КС. 1887. VIII, 767.
Поза пред. За. Поза гаєм, гаєм, гаєм зелененьким там дівчина брала льон дрібненький. Чуб. V. 447. Скрізь і перед нами і поза нами бреніють жіночі чіпки, чоловічі шапки, дівочі квітчані волошками голови. Г. Барв. 148. поза очі. За глаза. Се не поза очі люде кажуть, а в вічі. Г. Барв. 426.
Поквасити, -шу, -сиш, гл. Поквасить.
Укріпляти, -ляю, -єш, сов. в. укріпити, -плю, -пиш, гл. Укрѣплять, укрепить. Укріпив, як Бог черепаху. Ном. № 7503. Твоя правиця його віти навіки міцно укріпляла. К. Псал. 187. Зіма вже морозами кріпкими укріпила. МВ. ІІ. 25.
Шмаровоз, -воза, м. 1) Подмазывающій колеса, а затѣмъ и всякій, имѣющій много дѣла съ возами, выпачканный постоянно въ смолу, много ѣздящій, напр. занимающійся извозомъ. Рудч. Чп. 257. 2) Грязно одѣтый человѣкъ. Пішли парубки, лишень шапки видко, лишилися шмаровози — подивитися гидко. Чуб. V. 458.