Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Випрохувати, -хую, -єш, сов. в. випрохати, -хаю, -єш, гл. = випрошувати, випросити. Леміщиха обіцяла їй випрохати коней у свого старого. Левиц. І. 346.
Макоцві́тний, -а, -е. Глупый; идіотичный. Макоцвітний чоловік. Лебед. у.
Муче́ння, -ня, с. 1) Мученіе. 2) — боже. Страсти Господни. Одну пісню о Божім рождению, другу — о Божім мученню. Гол.
Наборошни́ти Cм. наборошнювати.
Нади́ми, -мів, м. мн. Паховая грыжа. Желех. Вх. Зн. 39.
Нуль, -ля́, м. Нуль. Нулі минаються при складуванні. К. Грам. 101.
Принадність, -ности, ж. Привлекательность; красота. Уроди, грації, принадности царице. К. Дз. 87.
Талія, -лії, талья, -льї, ж. Италія. Желех. Гол. III. 120.
Ташний, -а́, -е́ О повозкѣ: покрытая парусиной. Ташна повозка. Харьк. у.
Хиренний, -а, -е. = хирний. Вередує, як той панич... І де взялось таке хиренне? Все село проклятого не нагодує, а він собі гуляв, п'є. Шевч. 562.