Блудити, -джу, -диш, гл.
1) Блуждать; сбиваться съ пути. Не ходи, не блуди понад берегами. Ляше, он блудиш! — Єднаково їздити. Ми блудили цілий ліс.
2) Заблуждаться, ошибаться. Ой блудиш, зле судиш, ляшеньку любий, тримаю, ховаю для тебе шлюби.
3) — словами. Говорить, не сознавая что; бредить. Ой ти, дівчинонько, ти словами блудиш, ти сама знаєш, кого вірно любиш. Як блудить словами хворий, то знак тому, що вмре.
Жи́тнище, -ща, с. Поле гдѣ была посѣяна рожь.
Зрозуміння, -ня, с. Пониманіе. Великоздібна до зрозуміння такого, що буває втає не од премудрих і розумних.
Недосталь, -лі, ж. = недостача.
Обвивати, -ва́ю, -єш, сов. в. обвити, обів'ю, обів'єш и обвину́ти, -ну́, -не́ш, гл. Обвивать, обвить, обматывать, обмотать. Чорним шовком обвила і в китайку сповила (сина). Теплими обвинути хустками.
Понащипувати, -пую, -єш, гл. Нащипать (во множествѣ).
Пошерхнути, -ну, -неш, гл. О кожѣ человѣка: сдѣлаться шероховатой.
Тесло, -ла, с. Родъ плотничьяго топора.
Трейтина, -ни, ж. = третина. Половину царства, трейтину щастя.
Частонить, -ті, ж. Родъ рыболовнаго сака изъ густой сѣти.