Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Города́рь, -ря́, м. Начальникъ города? «Та рушай, вісько, під Бендер місто!» Вісько рушає, з гармат стріляє, аж чотирі печі розсипається, татарський городарь іздрігається, міщане ходя, радоньку радя. О. 1861. XI. Св. 56. Вѣроятнѣе, однако, что слово городарь, которое нигдѣ нп разу болѣе намъ не встрѣчалось, является просто передѣлкой какого то другого слова, подобнаго но своей формѣ, но съ забытымъ уже значеніемъ.
Діама́нт, -ту, м. Алмазъ. Ум. Діама́нтик.
Доку́рювати, -рюю, -єш, сов. в. докури́ти, -рю́, -риш, гл. Докуривать, докурить.
Забезневи́нно нар. Безъ вины. Забезвинно душа пропада. Грин. І. 70.
Наздо́вж нар. Въ длину. Свидн. (О. 1861. XI. 34).
Натрудити, -джу, -диш, гл. 1) Утомить работой. Вона не натрудила своїх білих ручок. Мир. ХРВ. 71. 2) намуляти.
Помівка, -ки, ж. = помовка. Це в нас така помівка. Камен. у.
Понатиратися, -раємося, -єтеся, гл. Натереться (во множествѣ).
Роскрасти, -ся. Cм. роскрадати, -ся.
Флекев, -ва, м. (мн. ч. флекеї). 1) = фик. Вх. Зн. 75. 2) = парубок. Вх. Зн. 75.