Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Горо́шковий, -а, -е. О. рисункѣ матеріи: въ круглыхъ крапинкахъ. КС. 1893. V. 282.
Здерев'Яні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Одеревенѣть.
На́мальнар. Маловато. Намалі вже стало люду. О. 1862. IV. 87. У нашому селі намаль землі. Харьк. у.
Площа, -щі, ж. = площина.
Попідгризати, -за́ю, -єш, гл. Подъѣсть, подгрызть. Щось капусту попідгризало, — невже миші так укинулися, що й по городах єсть? Славяносерб. у.
Пошкарубіти, -бію, -єш, гл. Покорявѣть, покрыться сверху корой.
Синаш, -ша, м. Сынокъ. Добре, синашу! Рудч. Ск. II. 127. Здоров, синашу, ма дитино! — Анхиз Енеєві сказав. Котл. Ен. III. 69. Ум. синашко. Люляй, люляй козацький синашку! Чуб. V. 347.
Спімнути, -ну, -неш, гл. = спом'янути. Бога не спімнув. Шух. І. 215.
Холзкий, -а, -е. = ховзкий. У Марисі холзкий двір. Гол. II. 657.
Цабати, -блю, -леш, гл. = цібати. Угор.