Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Мазі́йка, -ки, ж. Мазуха, мазунья.
Ма́хом нар. Быстро. Прийшло махом і пішло прахом. Ном. № 11835.
Надіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. наді́ти, -діну, -неш, гл. Надѣвать, надѣть, одѣвать, одѣть. Ой надінь, милий, ляную сорочку. Мет. 266. Надівши сині окуляри, він сидів під грушею. Левиц. Пов. 22. Въ думѣ про Ганджу Андибера наді́є вм. надіва́є. Шати дорогії несе, на його козацькі плечі надіє. Мет. 380.
Наубочі, наубочу, нар. Въ сторонѣ.
Неошатний, -а, -е. Ненарядный.
Понадколупувати, -пую, -єш, гл. Надковырять (во множествѣ).
Поопухати, -хаємо, -єте, гл. Опухнуть (во множествѣ).
Пустій, -тія, м. = пустун. Дитина спить, а мати росповідає старшим пустіям.... про сиріток та мачуху. ЕЗ. V. 125.
Селюк, -ка, м. Житель села, деревенщина. Простий люд — селюки. К. ЧР. 352.
Чоловічок, -чка, м. 1) Ум. отъ чоловік. 2) Зрачекъ. Екат. губ. Рудч. Чп. 254. Мнж. 150. Очі в Чіпки налилися кров'ю, в чоловічках засвітили огні. Мир. ХРВ. 192. В очах чоловічки догори ногами стали. Ном. № 3180.