Де́ржава, -ви, ж. 1) Прочность, крѣпость. Нащо продовбав таку велику дірку? Мало де́ржави буде, т. е. вслѣдствіе большихъ размѣровъ дыры, окружающее ее дерево будетъ слишкомъ тонко и потому не прочно, не будетъ держать. То-же говорится о планкѣ, напр., если ее слишкомъ вытесать въ какомъ-либо мѣстѣ: тогда тамъ «буде мало де́ржави». 2) Помѣстье; владѣнія. Батько вмер, так він і зостався хазяїном на всій де́ржаві. 3) Чаще съ удареніемъ на второмъ слогѣ. Государство. 4) Власть. Хлоп у нас розуміє панську волю і силу не так, як тут, на сьому безлюдді. То була де́ржава, справді держава. За твоєї де́ржави як буде — побачимо.
Жолда́к, -ка́, м. и пр. = жовдак и пр.
Крам, -му, м. 1) Товаръ. На готовий крам найдеться пан. 2) Родъ дѣтской игры.
Крикуль, -ля, м. Въ загадкѣ: пѣтухъ. Бігла моргуля (миша), питала крикуля: чи є вдома хапуля? (кіт).
Поневірнити, -нію, -єш, гл. Сдѣлаться хуже. Поневірніли воли.
Попразен, -на, м. Второй день послѣ праздника, отданіе праздника. Чого тобі... на оті прокляті досвітки, на празники та попразени ходить.
Порплитися, -плюся, -плишся, гл. = порпати. Порплиться кожен собі в господі, як курка на гнізді. І чого ти там так довго порплишся?
Прибудовувати, -вую, -єш, сов. в. прибудува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Пристраивать, пристроить. З обох боків старої будівлі прибудував ще по крилу покоів.
Синів 2, -нова, -ве Сыновній, принадлежащій сыну, относящійся къ нему. Як заплаче мій отець, що синова голова в чужім краю полягла.
Тягач, -ча, м. Рабочій въ шахтѣ, перевозящій въ шахтѣ уголь.