Бандура, -ри, ж. 1) Музыкальный инструментъ въ родѣ гитары. Части: ручка — грифъ; спідняк — выпуклый овалъ; верхняк — вибрирующая поверхность, дека; голосник — отверстіе въ декѣ, приструнник — планка, на окружности овала, къ которой прикрѣплены струны; кобилка — порогъ, черезъ который перекинуты струны. Струнъ отъ 12 до 30 и болѣе; шесть большихъ струнъ наз. бунти, первыя три, басы — кишкові, 4-я — дротова, 5-я — прийма, 6-я — терція; шесть короткихъ струнъ назыв. приструнки. 2) = картопля. бандури душені. — Растертый картофель. Ум. бандурка, бандуронька, бандурочка. Ой там козак похожає, у бандурку виграває.
Боязкий и боязький, -а, -е. Боязливый, робкій. Замучена молодиця, печаловита, боязка. Ум. боязкенький.
Зажи́н, -ну, м. Начало жатвы, — родъ обряда, совершеніе котораго составляетъ обязанность старшихъ въ семьѣ.
Нити II. Cм. нить. 2.
Порібрина, -ни, ж. = поребрина.
Похимородити, -джу, -диш, гл.
1) = похимерувати.
2) Поколдовать нѣкоторое время.
Самодвадсятий, -а, -е. Я и еще девятнадцать.
Свинория, -ри́ї, м. Мѣсто, изрытое свиньями.
Сліпень, -пня, м. Преим. во мн. ч. слі́пні. Глаза (пренебрежительно). Ото витріщив сліпні, а нічого не бачить, бодай тобі повилазили.
Спечно нар. Жарко, душно (на дворѣ).