Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гадзимка, -ки, ж. = адзимка. Вх. Зн. 1.
Галайстра, -стри, ж. Толпа, куча народа, дѣтей. Желех.
Гварити, -рю, -риш, гл. Говорить. Як бим не зробила, то бим не гварила. Год. I. 89.
Зміястий, -а, -е. Змѣевидный. Отари нівечив зміястими стрілами. К. Псал. 181.
Зождати, -жду, -де́ш, гл. Подождать. Зожди ж мені хоч годину. Чуб. І. 217.
Кузоб и кузуб, -ба, м. = козуб. Обібрався грибом — лізь у кузоб. Ном. № 7077. Нехай же я подивлюся, хто сидить в запічку — аж там дячок-неборачок у кузуб зігнувся. Чуб. V. 674.
Кусник, -ка, м. = кусок. Желех.
Попхнути, -ну́, -не́ш, гл. Толкнуть. Жінка його попхнула. Терпи! за долею, куди попхне, хились, як хилиться од вітру гілка. Г.-Арт. (О. 1861. III. 112).
Трудитися, -джу́ся, -дишся, гл. Трудиться, работать. Хто трудиться, той не журиться. Посл.
Умелигати, -гаю, -єш, гл. = умережити 2. Поїла вона все, що було на подвіррі, навіть шкарбани старі і драну свитину умелигала. Грин. ІІ. 210.