Бідити, -джу, -диш, гл. Бѣдствовать. Дрібні діти мати та отак бідити.... а Господи милосердний! Бідив дід, як баба жива була, та й тепереньки бідить. Нарід дуже з голоду бідив.
Божкувати, -ку́ю, -єш, гл. Постить.
Габов меж. Восклицаніе гуцульскихъ дровосѣковъ при спусканіи срубленныхъ деревьевъ съ горы внизъ; этимъ восклицаніемъ стоящіе внизу работники даютъ знакъ стоящимъ выше пріостановить спускъ деревьевъ. Cм. кінатов.
Ключа, -чи, ж. 1) Деревянный крюкъ. Cм. ключка 2. 2) Въ пѣснѣ о Свирговскомъ, очевидно, кѣмъ-то испорченной поправками, неправильно употреблено вм. ключ — стая птицъ: воронів ключа набігала. Cм.
Ляда́щий, -а, -е. = ледащий.
Обмівний, -а́, -е́ Клеветническій.
Понащіплювати, -люю, -єш, гл. Привить (во множествѣ). Він, покійник, і яблук, і груш понащіплював.
Провинонька, -ки, ж. Ум. отъ провина.
Хабальство, -ва, с. Кокетство, волокитство, любовныя связи.
Черемуха и черемха, -хи, ж. Раст. Prunus fadus L. Викопаю я черемху в темному лугу. Ум. чере́мушка.