Гаразд Ii, -ду, м.
1) Добро, счастье, благополучіе. Чоловікові мило згадати про давні свої гаразди. Я гаразду не зазнала, та вже й не зазнаю. Живуть собі люде у добрі та в гаразді.
2) гаразди = достатки.
3) на гаразд. Къ добру, кстати. Чи буде це на гаразд?
Згуби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Потерять. Лучче з розумним двічи згубити, як з дурнем раз найти. Нос. 2) Погубить. Ой стій, не топися, марне душу згубиш.
Кавунячий, -а, -е. Арбузный. Одкрилося поле, неначе заслане картатими хустками, де зеленіло дрібненьке... кавуняче огудіння.
Ма́чоха, -хи, ж. = мачуха.
Осьон, -на, м. Палка съ гвоздемъ на концѣ для понуканія воловъ.
Підтитарний, -ного, м. Церковный подстароста.
Посестратися, -раюся, -єшся, гл. Сдѣлаться названными сестрами. Вони собі посестрались.
Прасувати, -су́ю, -єш, гл.
1) Жать, выжимать, давить. Сир прасувати.
2) Гладить, утюжить. Буду білі хусти прати... — Где будеш сушила?.. — Где будеш прасувала? Насилу володала руками, прасуючи залізком мушлинову сукню.
Свідомий, -а, -е. 1) Извѣстный, знакомый. Се корова свідома — хиба ж ми не знаємо її. Грек проходи скритні знав, шляхи ж свідомі обминав. 2) — чого́. Знакомый съ чѣмъ, свѣдущій въ чемъ. як і ви свідомі. Какъ и вамъ извѣстно. 3) Сознательный.
Увалювати, -люю, -єш, сов. в. увалити, -лю, -лиш, гл.
1) Вваливаться, ввалиться. Всі так і ввалили в хату.
2) Проваливать, провадить, пробить. Так торкнув келепом, що й черепа ввалив.