Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вербичка, -ки, ж. Ум. отъ верба.
Запа́морочитися, -чуся, -чишся, гл. Потерять сознаніе. Я тоді запаморочився і не знаю, як ударив її і чим ударив. Екатер. у.
Корівняк, -ка, м. Коровій пометъ.
Мелькну́ти Cм. мелькати.
Мизи́нок, -нка, м. = мизинець. Камен. у. Була як мизинок і зосталась знов одна як гичечка. Г. Барв. 361.
Паліпля, -лі, ж. Горящая солома, уголья. Угор.
Поколупатися, -паюся, -єшся, гл. Поковыряться, быть исковыряннымъ.
Прикліп, -лепу, м. 1) Придирка, прицѣпка. Гляди, щоб не було іще приклепу. 2) Предлогъ, поводъ. Як би який прикліп, щоб зайти до попа. Борз. у.
Сатана, -ни, м. Сатана. Геть від мене, сатано! Єв. Л. IV. 8.
Чужанина, -ни, об. Чужакъ, не родственникъ. АД. І. 332. У тій часті (кораблів) потопає два брати рідненьких, як голубоньки сивенькі. Помеждо ними третій чужа чужанина. АД. І. 197. Сусідо, сусідо, молода челядино, та чужая чужанино, прийми мене до смерти жити. КС. 1884. І. 32.