Блигий, -а, -е. = Блигомий. А тепер плентайся до Ґудзя!.. Блигий, бач, світ!
Еге́ нар. 1) Да. Віддав ти їй? — Еге. Еге, як би то так. 2) Вѣдь. Еге, ти прийдеш до нас сьогодні ввечері? Еге, так? Вѣдь такъ? У вас, здається, ні перед собою, ні за собою? Еге, так? 3) Да, какъ-бы не такъ. «Оце, каже, увесь скот зганяю та поб'ю та їсти буду.» — Та буде з нас і одного, — змій йому каже. — «Еге! ти наїсися, а я ні». «Ходім, Рябко!» — Еге, ходім! Не дуже квапся, сам принеси сюди! 4) Выражаетъ тщетность ожиданія чего либо или удивленіе по поводу обнаружившагося. Еге, побігли вже кози в лози! Еге, ся на обидві кована.
Жаківка, -ки, ж. Помѣщеніе для церковныхъ пѣвчихъ.
Згукну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Крикнуть. Що ж, як він згукне нам отте своє «годі!» та й нагадувать не звелить? 2) Позвать. Згукнув його, — він обізвався і прийшов до мене.
Обростати, -та́ю, -єш, сов. в. обрости, -сту́, -сте́ш, гл. Обростать, обрости. Коло живої кости м'ясом мусить обрости.
Підпушати, -ша́ю, -єш, сов. в. підпуши́ти, -шу́, -шиш, гл. — землю. Разрыхлять, разрыхлить землю.
Подобігати, -гаємо, -єте, гл. Добѣжать (о многихъ).
Проотаманувати, -ну́ю, -єш, гл. Пробыть атаманомъ.
Стовкти, -вчу, -чеш, гл.
1) Отолочь, обшастать. Стовк мішок проса тому чоловікові. У куми в гостях була та й не стовкла пшона.
2) Истолочь.
3) Расшибить. Схилився на поліно, та стовк собі коліно.
Таланний, -а, -е. Счастливый.