Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Байдужливо нар. = байдужно. Байдужливо прийняла вдова вмову дурневу, — не виявляла вона ніколи ні радощів, ні смутку. Г. Барв. 307. Вона й привіталася, і снідання подала, і щось промовила, і про щось поспитала, і глянула, і подякувала, та усе наче недбайливо, якось байдужливо. МВ. ІІІ. 105.
Ґрунті́вка и грунті́вка ж. Усадьба. Вона хоча й сирота, а грунтівка і хата своя і поля день п'ять. О. 1862. VIII. 7.
Закавча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Запищать.
Перелета, -ти, ж. Раст. a) Chenopodium bonus Henricus L. Вх. Пч. II. 30. б) Anemone alpina. Лв. 96.
Переміть, -мети, ж. 1) = перемет. 2. Вх. Пч. II. 25. 2) Узелъ. у переміть зв'язати. Завязать узломъ. Шух. І. 137.
Перепеличка, -ки, ж. Ум. отъ перепелиця.
Побігачка, -ки, ж. 1) = побігайка. Рк. Левиц. 2) Поносъ. Рк. Левиц.
Прилука, -ки, ж. 1) Присоединеніе. К. (Желех). 2) Полянка среди лѣсовъ. Норови і воли пасуть прилуками. Шух. І. 211. мн. прилуки. Поперемѣнно то лѣсъ, то поле. Шух. І. 73. 3) Названіе города: Прилуки. Славен город Біла Церква, славніша Прилука. Грин. III. 615.
Скіпщина, -ни, ж. Извѣстная часть урожая, достающаяся соучастнику въ обработкѣ земли. Беруть землю за скіпщину у панів. О. 1861. IX. 175.
Хнюпити, -плю, -пиш, гл.го́лову. Опускать голову. Черк. у.