Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верія, -рії, ж. = верея. Желех.
Вівчарський, -а, -е. Принадлежащій пастуху овецъ. Аф. 315.
Ґушува́тий, -а, -е. Покрытый шишками (на тѣлѣ). Желех. Зобастый. Гуцул. (В. Дорошенко).
Дрижифі́ст, -фоста́, м. пт. горихвостка, Phoenicurus. Вх. Зн. 16.
Закапе́лок, -лку, м. Мѣсто за печкой, печурка, закоулокъ. Той їх і в хату уведе, і в комору, і на горище, і де є який закапелок усюди. Кв. II. 285. Сиділи б отам тихенько по своїх закапелках. Канев. у.
Контора, -ри, ж. Контора.
Подриґати, -ґаю, -єш, гл. Подергать, поболтать ногами.
Порострушуватися, -шуємося, -єтеся, гл. Раструситься, разсыпаться (во множествѣ).
Поцвіріньчати, -чу, -чиш, гл. = поцвірінькати.  
Пригодитися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Случиться, приключиться.