Байдужливий, -а, -е. = байдужий.
Буковинка, -ки, ж.
1) Ум. отъ буковина 1, 2. Буковинка сі розвила.
2) Жительница Буковины. Ум. буковиночка, буковинонька.
Гніздо, -да, с. 1) Гнѣздо. Всяка пташка своє гніздо знає. 2) Въ толчеѣ для проса: углубленіе, гдѣ лежить зерно. 3) Солома, лежащая въ жлукті. 4) = містище. . 5) ? Як у хлопця на тімени є одно «гніздо», то буде мати одну жінку, а як двоє, то дві. Ум. гніздечко.
Густиня́, -ні́, ж. Густота.
Деркачиня́, -ня́ти, с. = Деркача.
Звірю́ка, -ки, ж. Большой звѣрь. Злодіїв обганяй та гавкай на звірюку. Г. Арт. (О. 1861. III. 84). Синє море, звірюкою то стогне, то виє. Ум. звірю́чка.
Знизнутися, -зну́ся, -не́шся, гл. — плечима. Пожать плечами. Знизнув(сь) плечима та й пішов.
На́йство, -ва, с. Напасть? Встрѣчается въ заговорѣ, произносимомъ, когда идти на судъ: «Вовчими зубами одгризуся, ведмежою силою одборюся, — я цього найства нічого не боюся».
Посвят, -ту, м. Жертва (на церковь). Любити ближнього як себе самого, се більше, ніж усі огняні жертви і посвяти.
Пушкарь, -ря́, м.
1) Артиллеристъ.
2) Стрѣлокъ.
3) Родъ сельскаго полицейскаго (въ Галиціи), вооруженнаго ружьемъ.