Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Де́рбати, -баю, -єш, гл. Снимать дернъ.
Долупа́тися, -па́юся, -єшся, гл. Окончиться — объ отковыриваніи, отдѣленіи слоевъ или отламываніи чего.
́Євза, -зи, ж. Въ заговорѣ: лихарадка. На золотому мосту три євзи. — Куди ж ви йдете? — На мир хрещений.... сипать і кидать, і трясти, і пекти, і знобить, і глобить. Мил. М. 64.
Заножи́ти, -жу, -жи́ш, гл.но́ги. Двигать ногами съ цѣлью идти? Встрѣчено въ народной поговоркѣ: Лізе кусіка з-за сусіка, зуби зазубила, очі заочила, руки заручила, ноги заножила. Зоря 1883, стр. 223.
Надега́ти, -га́ю, -єш, сов. в. надегну́ти, -ну́, -не́ш, гл.иглу́. Вдѣвать, вдѣть нитку въ игольное ушко. Вх. Зн. 39.
Настрючити, -чу, -чиш, гл. = настренчити. Пирят. у. Слов. Д. Эварн.
Перило, -ла, с. Перегородка. Вх. Зн. 48.
Поцінно, поцінному, нар. Не дорого, подходяще по цѣнѣ. Сим. 230. Як вподобаю та буде поцінно, то треба неодмінне ті колеса купити. МВ. (КС. 1902. X. 143). Поцінно купив. Черк. у. Купив поцінно. Н. Вол. у.
Роскльовувати, -вую, -єш, сов. в. росклювати, -клюю́, -єш, гл. Расклевывать, расклевать.
Урити, -ся. Cм. уривати, -ся.