Відтикати Ii, -каю, -єш, сов. в. відтикати, -тичу, -чеш, гл. 1) Обдергивать, обдернуть. Відтич спідницю, бо ходиш підтикана як чапля. 2) — копи. Отмѣчать копны, втыкая въ нихъ палки?
Женихли́вість, -вости, ж. Наклонность къ ухаживанію за женщинами.
Купівля, -лі, ж. = купля.
Ладнати 2, -на́ю, -єш, гл. 1) Ладить, жить въ мирѣ, въ согласіи. Він з братом ладнає. 2) Договаривать. Пішов майстрів ладнати. 3) Готовить, приготовлять, снаряжать. Ладнайте вози, пора їхати. 4) Поправлять. Діти розмовляли спокійно проміж себе, часом ладнаючи Галі або одна одній квітки. 5) Исправлять, починять. Ци мені тую полицю ладнати? 6) Улаживать. Поки в Солодьках ладнали діло проти Тимохи, в Кам'янці друге склалось. 7) Соглашать, примирять. Як його ладнати чорне з білим? 8) Прилаживать, уставлять, ставить. Митро коні ладнав до ясел.
Паніти, -ні́ю, -єш, гл. Дѣлаться бариномъ. Він не паніє. Станьмо ж, Ясю, попереду панами, а потім уже будемо паніти.
Пригукувати, -кую, -єш, гл. Кричать въ добавленіе къ работѣ. Іди поможи стягати сволок на хату, — хоч будеш пригукувати, а то нічого не зробимо.
Прямування, -ня, с.
1) Направленіе. Поважне прямування його розуму.
2) Стремленіе. Прямування до вищого уряду. Дає нам закон громадянського життя і розумового прямування.
Смішливий, -а, -е. Любящій посмѣяться. Давно вже він не бачив свого смішливого приятеля.
Устидливий, -а, -е. Стыдливый.
Чоник, -ка, м. = човник 2.