Барболя, -лі, ж. = бараболя.
Буйний, -а, -е. 1) Крупный. Бачте, яка буйна (картопля)! Ці скіпки дрібні — беріть оці буйніші. Ученик нехай читає тілько буйну печать. Буйний дощ. 2) Рослый (о растеніяхъ). Уродило жито високе, буйне. Шумить буйна нива. Буйна трава поросла. 3) О почвѣ: жирный. Буйна земля. 4) Сильный, буйный. Коло, коло Дунаю дівчина гуляє, на буйную филенку спильна поглядає. Із-за гори буйний вітер віє. 5) Буйный. Загадаються орлики хижі... по буйних товаришах козаках. Ум. буйненькій, буйнесенький. Аж де взявся буйненький вітрець.
Зали́зувати, -зую, -єш, сов. в. залива́ти, -жу́, -жеш, гл. Зализывать, зализать. Як корова зализала. Укусивши, не залижеш.
Кітний Употребляется только въ жен. родѣ: кітна. Барани валують вівці, від чого ті стають кітні.
Менши́ти, -шу, -ши́ш, гл. Уменьшать.
Підзивати, -ва́ю, -єш, сов. в. підізвати, -зву, -веш, гл. Подзывать, подозвать. Гетьман Серп'яга козаків до себе підзиває.
Позаплакуватися, -куємося, -єтеся, гл. Быть заплаканнымъ (о многихъ); быть смоченнымъ отъ дождя (объ окнахъ). Позапланувались вікна.
Послабати, -ба́ю, -єш, гл. Ослабѣвать, терять прочность, расшатываться. Дно у бербениці послабає.
Преподобниця, -ці, ж.
1) Преподобная, праведная, святая.
2) Красавица. Як була я молодою преподобницею, повісила хвартушину над віконницею.
Умоцюватися, -цю́юся, -єшся, гл. Сдѣлаться крѣпче. Мед як довго постоїть, то вмоцюється.