Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бзік, -ка, м. = бузина. Вх. Лем. 391.
Задава́тися, -даюся, -є́шся, сов. в. зада́тися, -да́мся, -даси́ся, гл. Вознамѣриваться, вознамѣриться, рѣшить сдѣлать. Вона ще літом, як сонечко сипало теплим промінням, задалась, виходячи з церкви, понести колись попові рунце на розжиток. Г. Барв. 155 — 156.
Здійми́ти, -му́, -меш, гл. здійняти.
Зсипати, -па́ю, -єш, сов. в. зсипати, -плю, -плеш, гл. Ссыпать, ссыпать. Прошу вас, добре дбайте, борошно зсипайте. Мет. 396. Хотів у мішок зсипати. Кв.
Нехай нар. Пусть, пускай. Ой не спиняйте у ставу води, нехай вода рине: ой не пійду я за п'яниченьку, нехай він ізгине. Н. п.
Обкіски, -ків, м. мн. Праздникъ по окончаніи косьбы. Галиц.
Оно нар. Только, лишь. Чуб. II. 78. Чи всі дівки в танки йдуть? Оно нема одної Марусі молодої. Чуб. III. 36. В хаті тихо, оно діти сопуть. Драг. 63.
Парчевий, -а, -е. Парчевой. Столи ж мої тісовії, скатерті парчевії. Мет. 51.
Роспрощання, -ня, с. Прощаніе. Що ж тобі говорила начальниця на роспрощанні? Левиц. Пов. 140. На роспрощання поставили могорич. Св. Л. 188.
Чередільниця, -ці, ж. Вѣдьма, отнимающая у коровъ молоко. ЕЗ. V. 61.