Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Біднити, -ню́, -ни́ш, гл. Дѣлать бѣднымъ. Біднили нас постоями. К. Досв. 115.
Більшина, -ни, ж. 1) Величина. Бѣл.-Hoc. 2) = більшість.
Ґрундзюва́тий, -а, -е. 1) Узловатый. 2) Переносно: замысловатый.
Заслу́хатися Cм. заслухуватися.
Зга́цькати, -каю, -єш, гл. — ко́ні. Изморить лошадей, гнавши ихъ. Вх. Лем. 418.
Мжи́ти, мжить, гл. безл. Мороситъ (о дождѣ).
Мітла́, -ли, ж. 1) Метла. Ой я тую далекую мітлами помечу, а до сеї близенької соколом полечу. Чуб. V. 26. 2) Комета. Мнж. 148. 8) Раст. = мітлиця ж. Вх. Пч. І. 8.
Помирувити, -рую, -єш, гл. Помазать елеемъ.
Прослабувати, -бу́ю, -єш, гл. Проболѣть.
Разок, -зка, м. 1) Ум. отъ раз. А вжо ж мені, моя мати, не перший разок, через плечі дротяненький батіжок. Чуб. 2) Нитка мониста. На шиях намиста у кожної разків по десять. Кв. 1. 20. 3) Борозда, слѣдъ, черта. Пускаючи з себе довгими разками краплі прозорої води. Левиц. І. 95. Ум. разо́чок. Нема в мене намистечка, тільки один разочок. Мил. 70.