Викладчастий и викладчатий, -а, -е. Отложной. Викладчатий комір (у сорочці). Cм. викладаний.
Витивкати, -каю, -єш, гл. Вылокать. Йому скільки не сип борщу, все витивкає.
Гидити 2, -джу, -диш, гл. Пачкать, марать; переносно: безчестить. Вона мене гидить, а я в тому не вісна.
Зі́мний, -а, -е. , зімній, -я, -є. 1) Зимній. Зімне сонце, як мачушине серце. 2) Холодный. Козак зімної води просить. Парубоцькая краса, як зімняя роса. Бо зімна роса, як дівчина боса. Ум. зімненький, зімне́(і)се(і)нький. Росла я при криниці, при зімненької водиці.
Золоття, -тя, с. соб. Золотыя нити? Золотыя вещи? Ой просо, просо — волоття, ой косо, косо, золоття.
Музи́цтво, -ва, с. Игра на музыкальномъ инструментѣ. Веселе ремесло музицтво... легким хлібом забавляють.
Подриґус, -са, м. Въ выраж.: з подриґусом (уклонитися). Сильно разшаркнувшись (поклониться). Вклонивсь хлопець та ще з таким подриґусом, аж долівку здер.
Понаварювати, -рюю, -єш, гл. Наварить (во множествѣ). Вона заходилась, — понапікала хліба, понаварювала. Мати понапікала й понаварювала.
Розрубити, -блю́, -биш, гл. Разложить, распредѣлить (подать и т. п.).
Спаскудитися, -джуся, -дишся, гл. Изгадиться, испакоститься.