Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зарі́бник, -ка, м. Человѣкъ, живущій заработками, рабочій, работникъ. Желех.
Йорка, -ки, ж. Очистки отъ чищенья уже выдѣланной кожи. Волч. у. Ум. йо́рочка.
Кирд, -да, м. Стадо овецъ. Ум. ки́рдик.
Кучерь, -ря, м. Употребляется преимущ. во мн. ч. 1) кучері. Кудри. А твій кучеръ... остригли, і рости не хоче. Федьк. І. 31. Голова в кучерях, як у золотому вінку. К. ЧР. 104. О клубящемся туманѣ: Туман, мати, по дорозі у кучері в'ється. Мет. 463. 2) Хвостовыя перья у селезня. Кучері в качура на хвості. Левиц. Пов. 183. Галицкіе парни-покутяне украшаютъ ими свои шляпы, гдѣ они называются также кучерями. Kolb. 3) Родъ орнамента съ завитками, употребляемаго въ вышивкахъ, нашивкахъ на одеждѣ, рѣзьбѣ и пр. Kolb. І. 49. Шух. І. 128, 303. 4) Украшенія изъ загнутаго металлическаго листа у крышки курительной трубки. Шух. І. 276.
Маломо́вний, -а, -е. Неразговорчивый, молчаливый. Желех.
Полежаха, -хи, ж. Лѣнтяйка, лежебока. Я не яка небудь полежаха. Зміев. у.
Пообдирати, -ра́ю, -єш, гл. Ободрать (во множествѣ).
Рамат, -ту, м. Тряпка, стиралка. Шух. І. 96.
Сестритися, -рюся, -ришся, гл. Дѣлаться названной сестрой, сестриться. Колись божились та клялись, братались, сестрились зо мною. Шевч. 546.
Трейчи нар. = тричи. Обійди трейчи кругом церкви. Ном. № 4527. Крикнув чорний ворон трейчи у байраці. О. 1861. II. 41.