Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Волати, -лаю, -єш, гл. Взывать; громко кричать. Котл. Н. П. До Бога серцем жалосне волають. Гол. І. 34. Піду в край пустий, де й плуг не оре, і буду волати: горе мені, горе. Чуб.
Гарапа, -пи, ж. = гарапник. Драг. 277.
Ґрунь, -ня, м. Хребетъ горы. Шух. І. 1.
Засвід́чити Cм. засвідчувати.
Знаходитися, -джуся, -дишся, сов. в. знайтися, -дуся, -дешся, гл. 1) Находиться, найтись, отыскиваться, отыскаться. Як ножем пробито, то знайдуться ліки, а як закохання — пропала навіки. Чуб. V. 3. Побить, то й абихто знайдеться, — от инше діло пожалувать! Ном. № 4072. 2) Только сов. в. Родиться. Дитина знайшлася. КС. 1893. VII. 74.
Манту́ли, -тул, ж. мн. 1) Подачки, собранныя колядниками или нищими. Лебед. у. 2) Родъ пирога изъ кукурузной муки съ сыромъ. Вх. Зн. 35.
Підупалий, -а, -е. Пришедшій въ упадокъ, ослабѣвшій, обѣднѣвшій. Був колись він і здоровий, і заможний, а тепер зовсім підупалий. Підупале господарство.
Трактування, -ня, с. Угощеніе. Шейк.
Трапок м. Только въ выраженіи: на трапку. Гдѣ случится, де трапиться. На трапку шукай. Елисаветгр. у. Де ніж? — На трапку. Ном. № 12749. Мнж. 167.
Турмак, -ка, м. Узникъ, сидящій въ тюрьмѣ. Н. Вол. у.