Доси́нюватися, -нююся, -єшся, сов. в. досини́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Досиниваться, досиниться.
Дрисли́вий, -а, -е. Часто страдающій поносомъ.
Курта, -ти, ж.
1) Короткое одѣяніе до пояса.
2) Короткохвостая овчарка. Ой ішов чабан дорогою, а курта йшла долиною.
Наду́шувати, -шую, -єш, сов. в. надуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Надавливать, надавить. Нащо ж тобі, моя мила, так тяжко робити, на пальчиках піхурчики надушити?
Насміхання, -ня, с. Насмѣшка.
Подостругувати, -гую, -єш, гл. Дострогать (во множествѣ).
Покушання, -ня, с. Отвѣдываніе. Не ходиться о наїдок, але о покушання.
Росхідний, -а́, -е́ Расходящійся. То став оке брат старший та середульший на полівку ізбігати, на степи широкі, на великі дороги росхіднїі.
Сторцювати, -цю́ю, -єш, гл.
1) Торчать. Щоб скиба не сторцювала.
2) — снопи. Ставить снопы стоймя. От і знакомі жнуть, сторцюють снопи, божу благодать. Cм. сторчити.
Табак, -ку, м. Табакъ. Ум. табачо́к. Хто нюхає табачок, то гетьманів мужичок.