Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верзякати, -каю, -єш, гл. Болтать, плести, молоть вздоръ. Верзякали вони таку дурницю. Ком. І. 53.
Запи́нка, -ки, ж. Запинка, остановка.
Любува́ння, -ня, с. 1) Ласки; любовныя ласки. 2) Удовольствіе, наслажденіе чѣмъ-либо.
Нехта, -ти, ж. = нахта.
Одб.. Cм. слова отъ відбабувати до відбуча.
Одека, о́деки, о́дельки, нар. Вотъ здѣсь. Желех.
Повикликати, каю, -єш, гл. Вызвать (многихъ). Повикликай усіх дітей. Грин. І. 236.
Позсовувати, -вую, -єш, гл. Сдвинуть (во множествѣ). Спершу густо, мов їх (хати) одну до другої хто позсовував, щоб було затишніше й тепліше, а далі рідче. Мир. Пов. II. 83.
Судящий, -а, -е. 1) Судящій, судья. Кв. 2)? Твоя мамуня.... у судящім гробі. Гол. III. 273.. Cм. судній 3.
Тади, тадивай, нар. = туди. Вх. Зн. 23. Єно нам повіджь, ци не ішла тади, ци не ішла дака білаглова. Гол. II. 10.