Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Жичат́и, -ча́ю, -єш, гл. = позичати. Угор.
Заполочни́й, -а́, -е́ Изъ цвѣтныхъ бумажныхъ нитокъ; вышитый цвѣтными бумажными нитками. Тепер шийте заполочний стовпчик. Це більова лиштва, а це заполочна. Черниг. у.
Кравник, -ка, м. Раст. Odontites rubra. Вх. Пч. І. 11.
Кува! меж. Подражаніе крику грудного ребенка.
Понедужати, -жаємо, -єте, гл. Заболѣть (о многихъ). Дівчата аж понедужали за ним. Шевч. 569.
Попишатися, -шаюся, -єшся, гл. Покрасоваться. Не довго ж вона попишалася! так, годочок, або зо два. Г. Барв. 106.
Скориночка, -ки, ж. Ум. отъ скорина.
Татаринів, -нова, -ве Принадлежащій татарину. Татаринова голова. Морд. Оп. 85.
Трясидупа, -пи, ж. пт. Трясогузка, Motacilla. Вх. Пч. II. 12.
Шварунок, -нку, м. Изъянъ, дефектъ. Казав, що в його нога перебита, глянули — аж у його такого шварунку нема. Борз. у.