Вижленя, -няти, с. Щенокъ лягавой собаки.
Випрасувати, -сую, -єш, гл. Выгладить.
Ду́длик, -ка, м. = дудник. Заграй мені, дудлику, на дуду.
Загуркота́ти, -чу́, -чеш и загуркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Загремѣть раскатами. Буря повстала, загуркотіло. 2) Застучать, загремѣть. Гур! гур! гур! щось страшно загуркотіло по-під вікнами й стихло. То підкотилась карета. Заскреготали зубами відьми й загуркотіли з хати.
Запа́рити, -ся. Cм. запарювати, -ся.
Зді́бний, -а, -е. Пригодный, годный; способный. Здібний, як віл до корита. На тобі сукні дуже прибірні, а до роботи не здібні.
Кип'яч, -чу, м. Кипятокъ.
Понити Cм. понивати.
Токарство, -ва, с. Токарное ремесло.
Цвинтарний, -а, -е. Относящійся къ погосту, кладбищу.