Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безґрунтий, -а, -е. 1) Не имѣющій усадебной земли. 2) Безземельный.
Забія́ка, -ки, м. Убійца, разбойникъ. Ти сучий син волоцюга, забіяка, злий катюга, нічого о собі не дбаєш, о розбою помишляєш. Чуб. V. 233.
Замосто́вий, -а, -е. Находящійся за мостомъ. Бодай здорові були замостові люде. Чуб. III. 159.
Зоп'ястися, -пнуся, -нешся, гл. = зіп'ясти, -ся. Гліб. 89. Левиц. І. 103.
Капустниця, -ці, ж. = капу́ста 3. Кусок хліба на полиці киця не доїла, капустниця під лавкою іще не скисліла. Грин. III. 327.
Кумбук, -ка, м. 1) Пихта, у которой, еще молодой, срубленъ былъ вершокъ, отчего она не растетъ вверхъ, а раскидывается вѣтвями в ширину. Шух. І. 165. 2) Кривое, негодное къ употребленія) дерево. Вх. Зн. 30.
Натікати, -ка́ю, -єш, сов. в. натекти, -течу, -че́ш, гл. Натекать, натечь. Водиця сама в хату натече. Чуб. V. 897.
Подомелювати, -люю, -єш, гл. Домолоть (во множествѣ).
Понаскакувати, -куємо, -єте, гл. Наскочить (о многихъ).
Роспрягати, -га́ю, -єш, сов. в. роспрягти́, -жу, -жеш, гл. Распрягать, распречь. Узяв роспріг (кобилу) та дугою і вбив. Рудч. Ск. І. 181.