Безконешний, -а, -е. Безконечный. І немає злому по всій землі безконечній веселого дому. безконешна писанка = безконечник 2.
Блявкати, -каю, -єш, гл. Говорить вздоръ. Cм. блякати.
Де-не́будь, нар. Гдѣ-нибудь: куда-нибудь. На Подолі, на Діяніях парубки розводять огнище де небудь недалеко од церкви. Коли ж ми тії бусурманщини лякалися? коли ж таки ми од єї де-небудь ховалися?
Зача́хти, -хну, -неш, гл. Простыть, остыть. Уже й борщ зачах, поки ти хліба приніс.
Плавня, -ні, ж. Пойма, тростниковыя и камышевыя заросли, частью постоянно затопленныя, частью затопляемыя только весною во время половодья, перемѣшанные съ заливными сѣнокосами.
Поросходитися, -димося, -дитеся, гл. Разойтись (о многихъ). Послі вечері зараз поросходились на спочинок. Деякі з шляхетства, що бенкетували, поросходились. Чи ще є люде біля волости? — Багато вже поросходилось, а трохи ще є.
Похалаштати, -та́ю, -єш, гл. Оскопить (многихъ).
Скалубинник, -ка, м. Послѣдній мѣсяць зимы.
Скобзалка, -ки, ж. = ковзалка.
Тікати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Бѣжать, убѣгать. Тікають не від калача, а від бича. 2) Тікай! Уходи, прочь! А тікай, бо мені сюди треба. Геть, тікай собі! Тікай з моїх очей!