В'язочка, -ки, ж. Ум. отъ в'язка.
Гулю́кати, -каю, -єш, гл. — на ко́го. Кричать на кого, бранить кого.
Кончити, -ся = кінчити, -ся. конюх, -ха,, м. Конюхъ. Я конюха ж люблю, за конюха не піду: конюх коні ганяє, він гноєм воняє.
Молоди́ти, -джу, -диш, гл. Молодить, придавать видъ молодости. Ні літ вона, ні спеки не боїться, бо молодить її пекельна тьма.
Намену́ти, -ну́, -не́ш, гл. Намекнуть, напомнить; вспомнить. Далі вже й наменути на сю річ боявся, — мов не бачить нічого, не чує. Намене на те, що не йди за його, — унучечка у гнів та у плач.
Полискування, -ня, с. Сверканіе.
Розстукатися, -каюся, -єшся, гл. Стучать не переставая.
Суровий, -а, -е. Небѣленый. Держить хусточку да суровую.
Татарак, -ку, м. Раст. Acorus Calamus L.
Широколистий, -а, -е. Широколистый. Широколистії тополі.