Вислебезувати, -зую, -єш, гл. 1) Прочесть по складамъ, съ трудомъ. 2) Разсказать, высказать все, ничего не опуская. Вислебезував їм усе, як од мене таїлись.
Ґелева́ч, -ча, м. Брюханъ.
Запреща́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. запрети́ти, -щу́, -ти́ш, гл. Удерживать, удержать. Людям язика не запретиш.
Мазя́р, -ра́, м. Продавець дегтя.
Орудущий, -а, -е. Командующій. Оце ще мені орудущий! Усе тільки мудрує та коверзує.
Ростати Cм. роставати.
Спинточити, -чу, -чиш, гл. Всунуть, втиснуть. Хоть же смерть к тобі прискоче, — слави в землю не спинточе.
Старостонько, -ка, м. Ум. отъ староста.
Строщити, -щу́, -щи́ш, гл.
1) Растрощить. Строщити на дрізочки. Ой я тую червону калину строщу і зламаю.
2) Сожрать, съѣсть съ жадностью. Всі строщили сухарі.
Число, -ла, с.
1) Число. Без числа. Безъ счету. Добра жінка дванадцять раз на день одурить, а як яка, то й без числа. то не в число. Это не въ счетъ, это исключить.
2) Количество. Хоч мале число полегкости собі мали.