Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бородань, -ня, м. Бородачъ. Міусск. окр.
Бріхатий, -а, -е. = пузатий Вх. Лем. 394.
Гикавець, -вця, ж. Заика. Вх. Зн. 10.
Ґирґа́чка, -ки, ж. = Ґерґавка. Гн. II. 166.
Запані́лий, -а, -е. 1) Усвоившій барскія привычки. 2) Загордившійся.
Здобува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. здобу́ти, -бу́ду, -деш, гл. Добывать, добыть, раздобывать, раздобыть, пріобрѣтать, пріобрѣсть. Надвоє баба ворожила: або здобути, або дома не бути. Ном. № 5616. Царство небесне здобувається силою. Єв. Мт. XI. 12. Що за користь чоловікові, коли здобуде світ увесь? Св. Мр. VIII. 36. Розуму за гроші не здобудеш. К. Іов. 60.
Копій, -пія, м. Копейка. Нема ні копія. Харьк. Копій камінь довбе. Ном. № 1392.
Пристаркуватий, -а, -е. 1) Пожилой. Якась пристаркувата пані. МВ. І. 24. 2) Старообразный.
Сердечне, сердечно, сердешне, сердешно, нар. Искренно. Ой любилося двоє дітей сердешне. Чуб. V. 372.
Тишко, -ка, м. Тихоня. Шейк.