Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Висміватися, -ваюся, -єшся, гл. Насмѣхаться, издѣваться.
Грудне́вий, -а, -е. Ноябрьскій.
Картати, -та́ю, -єш, гл. Упрекать, корить, выговаривать. Ой догнав він Лемерівну, та й не б'є, тілько ж її словечками картає. Мет. 285. Такий гнівний, крий мати божа! Почав її словами картати. МВ. І. 99. Мене матінка зроду не била, все словом картала. Гол. Він у церкві їх картав словами, соромив ледачими ділами. К. МВ. X. 3.
Київ, -ва, м. Кіевъ.
Ляха́, -хи́, ж. Гряда. Борз. у. Ум. ляшка.
Палата, -ти, ж. Палата, дворецъ, барскій домъ. Нащо батько, мати, високі палати, коли нема серця з серцем розмовлять. Шевч.
Пасиння, -ня, с. соб. Побѣги боковые травянистыхъ растеній.
Поплисти, -пливу, -веш, гл. = попливти. Котл. Ен. II. 38.
Почоломкатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Облобызаться. 2) Подать руки другъ другу въ знакъ привѣтствія. Рк. Левиц.
Чоломкання, -ня, с. Взаимные поцѣлуи, Cм. чоломкатися. Черк. у.