Воскувати, -ку́ю, -єш, гл. Вощить.
Годі нар. 1) Полно, довольно, баста. Та годі сидіти, та пора летіти. От Іван і годі її стріляти. Ждала, ждала, та й годі сказала. 2) Дальше нечего сказать, баста, да и только. Добре мені так, що годі. Лихо, та й годі. Рай, та й годі. Сміх, та й годі. 3) Нельзя, невозможно.
Джегерь, -ря, м. Хватъ, щеголь.
Діва, -ви, ж. Дѣва. Послав Бог ангела до діви. Вибрав діву чорнобриву. Ум. дівонька, дівочка. Шиєш, дівонько? — Шию. — А пороти скоро будеш? — Тільки ниточки дошию. Виляй — не виляй, молодая дівочко, виляй — не виляй, по рушничку давай. Ув. дівака, діваха. Дівака здорова.
Кормига, -ги, ж. Иго, ярмо, власть. Ми тілько тоді кумпанія кармазинам, як треба виручати їх із під кормиш лядської. під кормигу підгорнути. Подчичинить подъ власть. Хотіла невістку під свою кормигу підгорнути, але не вдалося таки.
Покраса, -си, ж. 1) Украшеніе. Не дерево тільки що для покраси й стоїть, з його нічого нема. 2) Въ свадебномъ обрядѣ: а) Кровавое пятно на сорочкѣ новобрачной, предъявляемое какъ доказательство ея цѣломудрія. Старости, пани старости! благословіть покрасу в хату унести. б) Красная запаска на древкѣ, въ видѣ флага, выставленная на хатѣ, гдѣ свадьба, какъ извѣщеніе о доказанномъ цѣломудріи невѣсты. в) Снопъ необмолоченнаго жита, раздѣленный на 9 пучковъ, затыкаемыхъ въ свадебной хатѣ: по одному въ углахъ, три надъ образами и два за сволоком. Красныя ленточки, тесемки, раздававши въ понедѣльникъ участницамъ свадебнаго обряда. Ті покраси, що на весіллі чіпляють в волосся, як роздають в понеділок, то сховай. 3) Взносъ въ церковь за новорожденнаго сына.
Справляти, -ля́ю, -єш, сов. в. справити, -влю, -виш, гл.
1) Дѣлать, сдѣлать, совершить, произвести. справляти обід, бенкет. Давать обѣдъ, устраивать пиръ. Еней хотів обід справляти. Батько того дурня справив обід за його. Ирод на свої родини бенкет справив. — весілля. Играть свадьбу. Весілля справили як треба. — танці. Устраивать танцы, танцовать. А я в корчмі пю, гуляю, танці справляю. — реготи. Хохотать. Зайдуть чужі люде у хату, — вона з ними хи-хи та реготи справляє. — мовчанку. Молчать, отмалчиваться. Мати розмовляє з Одаркою, а вона сидить, мовчанку справляє.
2) Дѣлать, сдѣлать, купить (объ одеждѣ, снарядахъ, экипажахъ, скотѣ и пр.). То хустку купила, то сорочок справила кілько. Справлю собі колясочку, проїзжати буду. Справив собі пару коней.
3) — гро́ші. Взыскивать, взыскать, получить деньги. Насилу справили гроші.
4) Исправлять, исправить, выправить. І вже! не справить горбатого і могила.
5) Указывать, указать, показать дорогу. Я чув що ти любиш битися.... Небоже! та й справив на свою нагайку дротяну. Це якийсь чорт справив: блудили, блудили, насилу доїхали.
Страп'я, -п'я, с. = страпки. Іде, а страпя висить. Одежинка.... носилася без перемінки, поки сама не опадала страп'ям та гноттям.
Хабуззя, -зя, с. соб. = хабуз. Дивитсі на хату, а на ній кропива та й хабузє росте.
Хутній сравн. ст. отъ хутко. Скорѣй! Тра хутній стола застелити.