Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гайка, -ки, м. 1) Гайка. 2) Замедленіе, проволочка, трата времени. Коли б не гайка трапилася у дорозі, може б і вистиг на обід. Екатер. у. Ум. гаєчка.
Жидолю́бець, -бця, м. Другъ евреевъ, юдофилъ. Желех.
Жура́х, -ха, м. Испорченное жу́ра. Cм. журашин. АД. II. 63.
Мазу́ха, -хи, ж. Баловница, любимица. Дідова дочка така роботяща дитина, а що бабина, то така мазуха: все б тільки сиділа, згорнувши ручки. Рудч. Ск. II. 44. Ум. мазушечка, мазушка.
На́гавки, -вок, ж. мн. = ногавиці. Гол. Од. 75.
Околотиця, -ці, ж. = околиця 1. Вона.... на всій околотиці перва була ткаля. ЗОЮР. II. 42.
Пагністки мн. Родъ растенія. КС. 1893. VII. 80.
Поперемивати, -ва́ю, -єш, гл. Перемыть (во множествѣ). Поперемивала миски й ложки. Кіевск. у.
Разуразній, -я, -є. Безпрерывный, безпрестанный. Рк. Левиц.
Тамок нар. = там. Вх. Лем. 4 72.