Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зруйнувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Разрушить, разорить. Зруйнували Запорожжя. Лукаш. 66. Не зостанеться тут камінь на каміні, щоб не зруйновано. Єв. Мр. XIII. 2. Зруйновано життя моє на світі. К. Іов. 37. 2) Разорить (о потерѣ имущества).
Липковиця, -ці, ж. Глинистая и оттого вязкая почва. Вх. Уг. 250.
Лиск, -ку, м. Блескъ; лоскъ, глянець.
Незбутний, -а, -е. Несбыточный.
Оркан, -на, м. Арканъ. Гей будеш ти, коню буланенький, на оркані ходити. Н. п.
Певне нар. Вѣрно, навѣрно, должно быть. Певне ти, дівчино, иншого кохаєш? Чуб. V. 318.
Розлучатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. розлучи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Разлучаться, разлучиться. Лучче було не любиться, ніж тепера розлучиться. Н. п.
Росяний, -а, -е. Росистый, росный. Росяна нива. КС. 1882. V. 358. По степу росяному шлях мрівся. МВ. (О. 1862. І. 77). Ранок свіжий і росяний саме розгорявся. Левиц. Пов. 37.
Спохова нар. Наклонно. Шух. І. 79. Cм. слухово.
Фаріон, -на, м. Интриганъ. Шух. І. 33.