Забажа́тися, жа́ється, гл. безгл. Захотѣться. Забажалося в Петрівку мерзлого. Якої вам хаточки забажалося смутної та невеселої.
Заподі́ти, -ді́ну, -неш, гл. Задѣвать. Ой де ж мужа заподіла?
Коші́ль, -ля́, м. 1) Корзинка съ крышкой, которую носять въ рукахъ. Дружко коровай крає, семеро дітей має, та все з кошелями, ввесь коровай забрали. кошелі носити за ким. Ухаживать за кѣмъ, подлаживаться къ кому. Под. 2) Соломенная или изъ прутьевъ большая стоячая корзина для ссыпки зерноваго хлѣба. 3) Плетеныя корзины съ землею, для увеличенія окоповъ на нихъ поставленныя. Скрізь поверх валу поставили кошелі, сплетені з лози і натоптані землею. Ум. кошелик.
Обманник, -ка, м. Обманщикъ. А ти зрадник, ти обманник і тись мя обманив.
Перемеженитися, -ниться, гл. безл. Пройти, окончиться къ добру, обойтись. Люде думали, що воно так і перемежениться, бо наче все вщухло.
Постернак, -ку, м. = пастернак. Ликом постернаку не викопаєш.
Потакатися, -каюся, -єшся, гл. Сговориться. Обчество потакалось, щоб не було його у нас.
Прикорчувати, -чую, -єш, сов. в. прико́рчити, -чу, -чиш, гл. Поджимать, поджать. Півень... ніжку прикорчив.
Провіщати, -ща́ю, -єш, гл. 1) Возвѣщать, проповѣдывать. Ти ж (Іван Хреститель) ходивши по містах і селах провіщав: «покайтеся від гріхів». 2) Предвѣщать. Що ж за гомін чудний ходить од краю до краю? Чи він що нам нагадує, чи що провіщає?
Роздирати, -ра́ю, -єш, сов. в. роздерти, -деру, -реш, гл.
1) Разрывать, разорвать, раздирать, разодрать. Розідрав сорочку.
2) Растерзывать, растерзать. Чорти роздерли батька. Хорти.... роздеруть.