Вистачати, -ча́ю, -єш, сов. в. вистачити, -чу, -чиш, гл.
1) Хватать, хватить, стать, быть достаточнымъ. Одних тенет вистачить на дві милі.
2) Доставить, поставить въ достаточномъ количествѣ. Їм.... треба вистачити добре їсти. Таке військо вистачимо, що й кримського хана завоювали б. Хоч невеличкий млин, та, знаєш, чепурненький, раз-по-раз, день-у-день крутивсь і гуркотів і хліба вистачав хазяїну чимало. на всіх не вистачиш. Всѣхъ не удовлетворишь.
Гарник, -ка, м. Работникъ при возахъ.
Гра́пський, -а, -е. Графскій.
На-по́хваті, нар. Подъ рукой. Лежала сокира на-похваті, а він узяв та й пішов.
Неприступно нар. Недоступно.
Оголошувати, -шую, -єш, сов. в. оголоси́ти, -шу́, -сиш, гл.
1) Объявлять, объявить; возвѣщать, возвѣстить. На ввесь світ оголосили свої гріхи. Король мене банитою-вигнанцем оголосив по Польщі і Вкраїні.
2) Опубликовывать, опубликовать.
3) Избирать, избрать голосованіемъ.
Півкоречник, -ка, м. Водяная мельница, въ которой вода падаетъ на колесо на половинѣ его высоты, отчего оно вращается назадъ, т. е. въ сторону, противную движенію воды.
Пообсушувати, -шую, -єш, гл. Обсушить (во множествѣ).
Утечи, -чу, -чеш, гл. = утекти. Чоловік не годен своїй долі утечи.
Штрихувати, -ху́ю, -єш, гл.
1) Сравнивать зерно въ уровень съ поверхностью мѣры. Та не штрихуй бо так, а насип хоч трошки з верхом.
2) Класть штрихи при рисованіи.