Гірко нар.
1) Горько. Гірко ззісти, жаль покинути.
2) Горестно, горько, бѣдственно, тяжело. Обіллється гірко сльозами. Гірко зароби, солодко ззіж. Ум. гіренько, гіркенько. Неня лиш заплакала гіренько. Як гіренько і тяженько було відробляти, — годі і споминати.
Закамені́ти, закам'яні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Окаменѣть. А всім безбожникам уста закаменіють. Закаменій ти, мій язику!
Засма́гнути, -ну, -неш, гл. Загорѣть. Засмаг так.
Повиколювати, -люю, -єш, гл.
1) Выколоть (во множ.). Взяли йому очі повиколювали. Перепеличенько, не літай так поночі, бо повиколюєш на стерниночку очі.
2) Переколоть (всѣхъ).
Понамучувати, -чую, -єш, гл. Измучить, намучить (многихъ).
Поосідлувати, -лую, -єш, гл. Осѣдлать (во множествѣ).
Слобода 2, -ди, ж. Слобода. Слобода наша над самою лукою річковою. Ум. слобідка, слобідочка, слобідчи́на. По-за селом, по-за селом, по-за слобідкою.
Уклимляти, -ляю, -єш, гл. Понимать, смыслить. Дитина до півроку почала вклимляти.
Хан, -на, м. Ханъ. Як хан долізе до Криму.
Ходун, -на, ходунай, -наю, м. = ходоман. Ходун, ходунай, весь мир годував: впав, пропав, ніхто й костей не поховав.