Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вершляг, -га, м. Молоть. (Коваль) і каже: Ну, я нагрію кліщі, а ти бери вершляг. Мнж. 124. Вершляг хоч шклянку розбиває, та штуку з криці вигинає. Греб. 322.
Джере́льце, -ця, с. Ум. отъ джерело.
Знесення, -ня, с. 1) Снесеніе. 2) Уничтоженіе, упраздненіе, отмѣна. Левиц. І. (Правда, 1868, 485).
Картниця, -ці, ж. Картежница.
Лу́женько, -ка и луже́чок, -чка, м. Ум. отъ луг.
Нейминуй нар. Непремѣнно. Це нейминуй до мене. Мнж. 187.
Порічанин, -на, м. Прирѣчный житель. Сумск. у.
Поснідкувати, -ку́ю, -єш, гл. = поснідати. Що ж ми мемо поснідкувати, моя мила дівчино? Гол. І. 201.
Принуждатися, -даюся, -єшся, гл. Одолжаться у кого, обращаться въ нуждѣ. Хто їх зна, як вони жили; вони до мене нічим не принуждались, а я їх не богарадив; не було так, щоб вони запрошували про що, і не знаю я про них. Екатер. у.
Савка, -ки, ж. Разновідность ятіра. Вх. Пч. II. 22.