Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Закмі́чувати, -чую, -єш, сов. в. закмети́ти, -мечу, -тиш и закмі́тити, -мі́чу, -тиш, гл. Замѣчать, замѣтить, запоминать, запомнить. Я й закметив їх (слова з книжки) зараз, скоро почув, як він читав. Г. Барв. 177. Закмітити у голові собі. Сосницк. у.
М'якшати и мня́кшати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться мягче. Залізо в огні і під молотом м'якшає. Драг.
Оник, -ка, м. Нуль. Кон. Ар. 2. Св. Л. 20.
Поглухнути, -немо, -нете, гл. Оглохнуть (о многихъ). Як холодцю поїдять, то так зараз і поглухнуть. Мнж. 92. Люде поглухли. Чуб. II. 581.
Понабіратися, -раємося, -єтеся, гл. То-же, что и набіратися, но во множествѣ. Як ми любилися, як ми кохалися, слави-поговору понабіралися. Мет. 53. О, де ви такі розумні й понабірались. Ном. № 6219.
Посілля, -ля, с. Усадьба. Старе посілая, де жив батько, меншому братові досталось. Борз. у.
Проплисти, -ву, -веш, гл. 1) Проплыть. 2) Быстро пройти. Не счуєшся, як воно біжить, як ластівка пропливе. Кв.
Тринькання, -ня, с. Расточительность, мотовство.
Червенодупец, -пца, м. пт. Ruticilla phoenicura. Вх. Уг. 275.
Чередниченко, -ка, м. Сынъ чередника. Полт. г.