Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бурсачня, -ні, ж. соб. бурсаки. Св. Л. 219.
Заві́й, -во́ю, м. Повязка: чалма.
Кострубань, -ня, м. Со взъерошенными волосами, шерстью, перьями. А кому з нас, небого, ти здоровльом озвалась? — Отому коштрубаневі... що в середині. — А то був вітер. О. 1861. XI. Свид. 50.
Однодумність, -ности, ж. Единомысліе. Нема одностайности, однодумности в громаді. О. 1861. І. 323.
Познімати, -ма́ю, -єш, гл. Снять (во множествѣ). Познімали страву і поставили оріхи на стіл. Кв. Познімай сорочки з тину, — вже посохли. Харьк. От ми й стали коло шляху і шапка познімали. ЗОЮР. І. 253.
Полежак, -ки, м. = полежай. Жак-полежак. Ном. № 10875.
Поросколихувати, -хую, -єш, гл. Раскачать (во множествѣ).
Порохачка, -ки, ж. Жаба, Bufo. Вх. Пч. II. 16. То-же: карапаня, рапавка.
Смутніти, -ні́ю, -єш, гл. Становиться печальнымъ. Мати усе смутніла. МВ. ІІ. 180.
Тинити, -ню́, -ниш, гл. Огораживать тыномъ. Вх. Зн. 20.