Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Валашати, -шаю, -єш, гл. 1) Оскоплять, выхолощивать. Чабани заходжують валашать ягнячі баранчики. О. 1862. V. Кух. 33. 2) Обрѣзывать концы ботвы арбузовъ, чтобы она разросталась въ ширину. Кавуни валашають. Лебед. у.
Відступ, -пу, м. Отступленіе. Котл. Ен. VI. 62.
Догаджа́ти, -джа́ю, -єш, гл. Угождать. Подольск. г.
Збідни́ти Cм. збіднити.
Камбрат, -та, м. Товарищъ. Той (семинарист) пісню насвистує, той таки співа стиха, той гука до камбрата... Св. Л. 218.
Каразійовий, -а, -е. Сдѣланный изъ простого толстаго сукна.
Погарцювати, -цюю, -єш, гл. Поскакать верхомъ, погарцовать.
Похвальшувати, -шу́ю, -єш, гл. = пофальшувати.
Шептання, -ня, с. Шептанье, шепотъ. Учувалося тихе Хведорове шептання. Мир. Пов. І. 159. Ум. шептаннячко.
Шкураток, -тка, м. Ум. отъ шкурат.