Відбігти Cм. відбігати.
Вірник, -ка, м. Довѣренное лицо, повѣренный. «Рѣдкій помѣщикъ не имѣетъ вірника изъ жидовъ».
Гу́ркнути, -ну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гуркати. 1) Стукнуть, грохнуть. Ганна гуркнула дверми, аж вікна задзвеніли. Cм. Грюкнути. 2) Крикнуть басомъ. Чого ти кричиш на мене? — гуркнув він басом.
Збреха́ти, -шу́, -шеш, гл. Солгать, соврать. Чи справді так було, чи може хто збрехав.
Махорну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = махонути. До світа встав та що єсть мочі у довгий ліс і махорнув.
Опівдні, опівдня́, нар. Въ полдень. Прилетів опівдні до того чоловіка.
Польгувати, -гую, -єш, гл. Давать льготу. Віри своєї християнської у поругу не подайте, жидівському шабашу не польгуйте.
Скорух, -ха, м. Дерево рябина.
Фарбаня, -ні, ж. 1) = фарбаниця. 2) Юбка шерстяная бѣлая или черная.
Фаяти, фаю, -єш, гл. Колыхать, колебать, развѣвать. Стоїть верба над водою, нею вітер фає.