Висилати, -лаю, -єш, сов. в. вислати, -шлю, -леш, гл. Высылать, выслать. Всіх ляхів-панів на чотирі місяці на Україну вислав.
Воліти, -лію, -єш, гл.
1) Желать, хотѣть. Сього року бездольного та і сеї зіми воліла-сь мя закопати до сирої землі.
2) Предпочитать. Волію все пострадати, тебе звідти викупляти, ніж маю тя в неволенні поминати. Воліла-сь мя, мати, в болото веречи, ніж мня мали цісарські вояки стеречи. Волів бим ся не родити, та й того не знати, як мя тяжко в нещастію породила мати.
Госпожа́, -жі́, ж. 1) Титулъ Богородицы (съ эпитетомъ Пречиста). Благослови, Боже, Пречиста Госпоже! 2) Попадья, жена священника. Ум. Госпо́женька. Употребляется также въ значеніи: господиня. Уклонивсь.... хазяйці: «Чи нема в вас, госпоженько, — каже, — хоч сироватки нам попоїсти?»
Перебатувати, -ту́ю, -єш, гл. Перерѣзать.
Порозгружувати, -жую, -єш, гл. То-же, что и розгрузи́ти, но во множествѣ.
Скруха, -хи, ж. Сокрушеніе. Дай їх серцу скрухи, би ся спам'ятали. І такий він, сіромаха, смутненький.... У такій скрусі, що мені жалько стало.
Став, -ву, м. Прудъ. Чому в ставу вода руда? мабуть хвиля збила. Між ярами над ставами верби зеленіють. Ум. ставо́к, ставо́чок. Я плаваю.... по тім ставку.
Хитання, -ня, с. Шатаніе, качаніе.
Чутнісько нар. Совершенно слышно, явственно слышно. .
Чякра, -ри, ж. = собака = пес, Canis familiaris.