Буковинчик, -ка, м. Ум. отъ буковинець.
Вересклеп, -пу, м. = бересклет.
Змагливий, -а, -е. Спорливый, задорный. Він трохи змагливий був.
Казінка, -ки, ж.? Колись у дяків і... в школах, кара школярам за казінку, що не вміли штиха і д. — і така була...
Кусати, -са́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] куснути, -ну́, -не́ш, гл. Кусать, грызть. Інший в ноги кланяється, а за п'яти кусає. Козаки, прислухаючись, тільки уси кусають. Оріх кусає. кусі його! Восклицаніе, натравливающее собакъ.
Лузавий, -а, -е. ? По чім ти пізнала, ща нас так назвала? — По кониках лузавих, сіделечках червоних.
Облій, -ло́ю, м. Протаявшій, покрытый водою снѣгъ.
Подіркуватий, -а, -е. Ноздреватый, скважистый, пористый.
Поледовиця, -ці, ж. = поледиця.
Тічки, -чок, ж. мн. Телѣга безъ полудрабків, задняя часть отъ передней отодвинута, — для перевозки длинныхъ бревенъ.