Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вибіляти, -ля́ю, -єш, сов. в. вибілити, -лю, -лиш, гл. Дѣлать бѣлымъ, бѣлить, выбѣлить. Не ти личко вибіляла. Мил. 89. І напряла, і виткала, і вибілила полотно. Чуб.
Заболоти́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Забрызгаться грязью, испачкаться въ грязи. Желех.
Корчувати, -чую, -єш, гл. Корчевать. Чигир. у.
Луття́, -тя́, с. соб. 1) Вѣтви или прутья лозы, ивы (корзиночной). Вх. Зн. 34. 2) Липовая кора для лаптей, лыко. КС. 1893. XII. 448. Cм. лут.
Наділя́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. наділи́ти, -лю, -лиш, гл. Снабжать, снабдить, давать, дать кому что, одарять, одарить. Я здобула (картоплі) аж із Батурина та й добрим людям наділила. Г. Барв. 419. Зроби мені коробочку солом'яну, дак я тобі наділю в'юнів і карасів. Г. Барв. 502. Я тебе, сестрице, покриваю, щастям з долею наділяю. Грин. III. 489. Усе добре, чим наділя Господь чоловіка. Стор.
Руга, -ги, ж. Церковная земля, земля, отведенная обществомъ на содержаніе духовенства. Убогий той піп, що не то що — й шматка свого поля немає.... ні руги немає, нічого. Рудч. Ск. II. 207.
Себелюб, -бу, м. Себялюбіе, эгоизмъ. Панує в їх серці себелюбу гріх. К. Дз. 135.
Скородільник, -ка, м. Бороновальщикъ.
Сунути 1, -ну, -неш, гл. 1) одн. в. отъ совати. Сунуть Не сунь носа до чужого проса. Ном. № 9647. Півкопи грошей в руку суну. Котл. 2) Двигаться, итти. У обід знову Грицько суне. Мир. Пов. 121. Про вовка помовка, а вовк і суне. Ном. № 5769. Комарів як суне, то аж світа не видко. Зміев. у.
Темнорусий, темнорусявий, -а, -е. Темнорусый. Темнорусі брови. Левиц. І. 11.