Балабонити, -ню, -ниш, гл. Звонить, бренчать (напр., бубенчиками, погремушкой).
Вір'ян, -на, м. Сватъ. Прийшло ж до неї аж три вір'яни: Ой ви, вір'яни, ви, голублята! не беріть мене із поля, з ниви, возьмете мене у батька з двора.
Гладжениця, -ці ж. = терлиця.
Гойданка, -ки, ж.
1) Качаніе.
2) = гойдалка.
3) Родъ лемішки изъ кукурузной муки.
Монархи́ня, -ні, ж. Монархиня. А цариця-монархиня не могла ся втішити, що її діти, яко квіти, казав Ірод побити.
Протомити, -млю, -миш, гл. Утомить.
Сурдут, -та, м. Сюртукъ. Він скидає з себе сурдут.
Хекнути, -ну, -неш, гл. Вскрикнуть съ звукомъ хе, хек — при ударѣ, напр. Я, каже, добре йому дав, він аж хекнув.
Чайма, -ми, ж. Парусъ. Встрѣчено лишь въ фальсифицированной думѣ о походѣ князя язычника. Стали корабелі свої чайми підимать, як стадо лебедів вони од берега одпливали.
Четвертака, -ки, ж. Корова четырехъ лѣтъ.