Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Висліджувати, -джую, -єш, сов. в. вислідити, -джу, -диш, гл. 1) Выслѣживать, вислѣдить. Натрапив на слід та й вислідив. Стор. І. 49. 2) Изслѣдовать. Уман. І. 304.
Гробо́чок, -чка, м. Ум. отъ гріб.
Казатель, -ля, м. Ораторъ, витія. Желех.
Кертовиння, -ня, с. соб. Холмики, поднятые кротомъ. Желех.
Кониченько, -ка, м. Ум. отъ кінь.
Ольха, -хи, ж. = вільха.
Подалі нар. 1) Поодаль. 2) Далѣе.
Понастачати, -ча́ю, -єш, гл. Доставить, приготовить (во множествѣ).
Прогріх, -ха, м. Погрѣшность, промахъ. Левиц. І. (Правда, 1868, 545).
Чук, чуки́, меж. отъ гл. чукати, употребл, при подбрасываніи дѣтей. Грин. III. 553. Ой чук поберемся та будем панувати, ти будеш свині пасти, а я заганяти. Ном. № 12527. Чуки-чуки до мачухи. Макс.