Вітчим, -ма, м. Отчимъ. Лихий вітчим козаченька молодого лає.
Горо́довина́, -ни, ж. 1) = Горо́дина. Чи у вас там городи ростуть? — Поливо росте, а городовини нема. 2) Раст.: Malva crispa L.
Грі́шка нар. (Дѣтск.). Грѣшно. Так грішка робить, а то бозя скара.
Женьки́ня, -ні́, ж. = жниця.
Зага́рбати, -баю, -єш, гл. 1) Захватить, заграбить. Хмельницького в руки свої загарбали. Чесні люде: своє оддали та чужого не загарбали. 2) Закопать. Мене загарбають, як умру.
Кріпити, -плю́, -пиш
Ми́зкатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Занашиваться, затаскиваться, истрепываться (объ одеждѣ). Як усякому свою одежу давати, так вона ж не мовиться, а все мизкається та мизкається. 2) — з ким. Заигрывать съ кѣмъ. Cм. мизгатися.
Перса и перси, перс, с. 1) Грудь, груди. А та кобила і пха персами назад віз. Та дай же ти, пане, сіна по коліна, а вівса по перса. 2) Перси. Нагрудникъ.
Пообдимати, -ма́ю, -єш, гл. То-же, что и обдути, но во множествѣ.
Тирхати, -хаю, -єш, гл. Приводить въ безпорядокъ, разбрасывать.