Виволікати, -каю, -єш, сов. в. виволокти, -лочу, -чеш, гл. Выволакивать, выволочь, вытаскивать, вытащить. Насилу вправилась із вовком, виволікати поможи! Що написано пером, того не виволочеш волом.
Зані́вечити, -чу, -чиш, гл. Испортить, погубить. Я сам занівечив свій вік.
Збагати́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Обогатить. На землю глянеш — і напоїш, і збагатиш її даремно.
Кітляр, -ра, м. Мѣдникъ.
Отерпнути, -пну, -неш, гл. Отерпнуть, замереть. Отерп і сам, не стало мови. Як побачив вовка — отерп, одерев'янів, а шапка на самому чолопочку.
Підтикати, -ка́ю, -єш, сов. в. підтикати, -чу, -чеш и підіткнути, -ну, -неш, гл. Подтыкать, подоткнуть, подсунуть. Уже, підтикавши десь поли, фурцює добре навісна. Паничу, я вас підтичу.
Приторжити, -жу, -жиш, гл. = приторгувати.
Скергеля, -лі, об. Болѣзненный человѣкъ.
Сорокуш, -ша, м. = сорокопуд.
Спороти, -рю́, -реш, гл.
1) Вспороть, изрыть. Споров (могилу) плуг тяженький.
2) Высѣчь. Бодай кат споров.