Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Віддаляти, -ля́ю, -єш, сов. в. віддалити, -лю, -лиш, гл. Отдалять, отдалить, удалять, удалить. Бог віку прибавив, а від смерти оддалив. Ном. № 13920.
Го́нор, -ру, м. Самолюбіе, гоноръ. Рудч. Ск. II. 203. Шляхтич за гонор уха рішився. Ном. № 4211. 2) Честь, почеть. Служить Семен, служить, а гонору йому все таки нема. О. 1861. XI. 30. Доп'явшись до високих титулів та великих гонорів. К. XII. 125.
Гузо́к, -зка́, м. Небольшой волъ съ малыми рогами. КС. 1898. VII. 44.
Єва́нгеліє, -лія, с. и єва́нгелія, -лії, ж. Евангеліе. Не змоглись на євангелію, цілуйте псалтирію. Ном. № 12026.
Залу́бниці, -ць и залу́бні, -бень, ж. мн. = залу́биці. Подивлюся на подвір'є, — лише слід, де ковані залубниці стояли, де вороні коники ірзали, то ті ж мою Марусеньку взяли. Гол. II. 112.
Заня́ти, -ся. Cм. займати, -ся.
Клубочок, -чка, м. Ум. отъ клубок.
Підправити Cм. підправляти.
Полохливість, -вости, ж. Боязливость, робость. Желех.
Помильне, -ного, с. Плата посланному отъ мили.