Збенте́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. збенте́житися, -жуся, -жишся, гл. Смущаться, смутиться.
Квапитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Спѣшить, торопиться. Не квапся против невода рибу ловити. Не квапся поперед батька в пекло. Ходім, Рябко! — Еге, ходім! Не дуже квапся! . 2) Стремиться. Мирських забавок, до которих молода душа його, не згірш, як і в инших людей, квапилась. Хлоп'ята вже квапляться чумакувати. 3) Льститься, зариться. Ти не квапся на мою дочку, бо вона не твоя: ти безштанько, наймит, а вона хазяйського роду.
Ментре́га, -ги, ж. Бунтъ, безпорядокъ, замѣшательство.
Мня́вкати, -каю, -єш, гл. 1) Мяукать. 2) Невнятно и плохо говорить. Так що ж бо наш Уласович? Ні пари з уст. Далі принявся, мнявкав-мнявкав, та й начне про воли, кінчає про голуби...
Наспоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. наспори́ти, -рю́, -риш, гл.
1) Пріобрѣтать, пріобрѣсть, запасать, призапасить.
2) Доставлять, доставить, снабжать, снабдить въ изобиліи.
Плиття, -тя, с. соб. Плиты.
Поділ 2, -лу, м. 1) Раздѣлъ; дѣлежъ. Нехай би їм без поділу усе, що ми з тобою придбали на віку. Поділ у них іде, дак ще сварки за землю. 2) Разверстка, размежеваніе. 3) Въ ариѳм.: дѣленіе.
Промовлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. промовитися, -влюся, -вишся, гл. Проговариваться, проговориться. Старости не промовляться.
Пустоцвіт, -ту, м. Пустоцвѣтъ. Коли йде самий пустоцвіт, укинь личака у грядки.
Розгамуза, -зи, об. Пентюхъ, разиня, растеряха, глуповатый человѣкъ.