Безгоміння, -ня, с. Безмолвіе. На місяцеві спокон-віку безвітря, безгоміння.
Боток, -тка, м. Ботинокъ, полусапожекъ. На тім паняті (дівчині) рудая сукня, на ножейках ма'т шнуровані бітки.
Буханець, -нця, м.
1) Круглый пшеничный или гречневый хлѣбъ. Лучче в людей сухарці, ніж у мачухи буханці. Їдять дівки колачі, молодиці буханці, а парубки сухарці.
2) Одинъ хлѣбъ. Собака узяв з стола буханець хліба.
3) Толчекъ, тумакъ. Иноді було й буханця уліпить Чіпці в спину.
Ійти, ійду́, -де́ш, гл. = іти. Аж ійшов я мимо його.
Паньматусин, -на, -не. Принадлежащій паньматусі. Се паньматусине слово.
Понатаганювати, -нюю, -єш, гл. Подвѣсить котелки къ треножникамъ. Я понаташнюю казанки, а тоді піду по картоплю.
Росквашувати, -шую, -єш, сов. в. росквасити, -шу, -сиш, гл.
1) Растворять, растворить тѣсто.
2) безл. Росквасило. Стало грязно, распустило. Після дощу дорогу росквасило.
3) — губи. Распускать, распустить нюни. Росквасив губи як капиці.
4) Разбивать, разбить. Загадай дурному Богу молитись, то він собі і лоб росквасить.
Сапіна, -ни, ж. Инструментъ древорубовъ: на топорище насаженъ (такимъ образомъ какъ и топоръ) родъ желѣзнаго клюва, загнутаго внутрь; части: топорище входить въ плече з пяткою, клювъ — штіль, загнутый конецъ его — паль.
Сохнути, -хну, -неш, гл. 1) Сохнуть. В піч положу, — мокне, на воду положу. — сохне. (Заг.: віск). 2) Сохнуть, увядать. Вяне, сохне сиротою. Ой чого ж ти, козаченьку, ще й молод, да сохнеш?
Тасувати, -су́ю, -єш, гл.
1) Тащить. Вода так її в прірву й тасує.
2) Колотить. Києм тасував він смерть суху, безносу.